Особливості застосування вторинних пластиків

Пластик – це неорганічний матеріал, основою якого є синтетичні або природні високомолекулярні сполуки (полімери). Таким чином, поняття пластикові і полімерні відходи є синонімами.
Виділяють наступні види пластикових відходів:
відходи з поліетилену;
відходи з ламінованої папери;
відходи з поліетилентерефталату (ПЕТФ);
відходи з полівінілхлориду (ПВХ);
відходи з полістиролу;
відходи з поліпропілену.
Найбільш популярним пластиком є поліетилен, у зв’язку з чим відходи з даного матеріалу становлять більшу частину в структурі полімерних відходів.
Джерела утворення пластикових відходів
На сьогоднішній день виділяють як мінімум три джерела утворення пластикових відходів, залежно від яких розрізняються і галузі їх застосування:
1.Відходи синтезу полімерів (низькомолекулярні фракції полімерів, відходи у вигляді злитків-выливов, відходи чищення апаратів і ін). Такі відходи в основному використовують для виробництва виробів з невисоким рівнем вимог до властивостей матеріалу або для спеціальних цілей.
2.Відходи переробки полімерних матеріалів у вироби (браковані вироби, ливникові системи, злитки із сумішей полімерів, які утворюються при чищенні апаратів). Браковані вироби і литники після подрібнення, як правило, використовують як добавку до основного матеріалу для тих же виробів.
3.Відходи споживання (упаковка, предмети домашнього вжитку, деталі машин, приладів та ін). Такі відходи можна використовувати тільки після сортування та відповідної обробки.
Вторинна сировина з пластикових відходів можна використовувати для виготовлення різних видів продукції в залежності від вихідного матеріалу.
Найчастіше перероблені пластикові відходи використовують в тих же галузях, де і первинні матеріали.
В процесі переробки багато пластикові матеріали втрачають початкові властивості, що зменшує сферу їх застосування. В даний час практично не існує продукції на 100% виготовленої з переробленого пластику: при виробництві вторинну сировину, як правило, додається в первинне.
ПЕТФ
ПЕТФ має досить стабільними механічними властивостями, тому вторинний матеріал на його основі легко піддається переробці. Найбільш поширеним сировиною є пластикові пляшки.
Перероблений ПЕТФ може служити добавкою до інших видів полімерів і наповнювачем в композиційних матеріалах і автомобільних пластиках. Крім того, відходи ПЕТФ є важливим сировиною для виробництва первинного ПЕТФ.
Продуктами з переробленого ПЕТФ є також лист і стрічка. Лист застосовується для виготовлення пластмасових коробок, які становлять близько 9% від загального обсягу використання вторинного пластика. Бандажні стрічки призначені в основному для промислових цілей.
Ще одна область застосування вторинного ПЕТФ – виготовлення тари. Варто, однак, зазначити, що в даному разі йдеться про виробництво тари для непродовольчих товарів чи упаковці по технології “пляшка в пляшці” (вторинний матеріал тут є проміжним шаром, а зовнішній і внутрішній шари складаються з первинного полімеру).
Поліетилен
У більшості випадків при переробці поліетилену вдається досягти максимальної близькості якості вторинного матеріалу до первинного.
З поліетилену низької щільності плівки виготовляються для побутової та промислової упаковки, які в подальшому і є сировиною для вторинної переробки.
Області застосування переробленого поліетилену високого тиску (ПВТ) досить різноманітні, але найбільш часто він використовується для виготовлення плівки і місткостей різного об’єму методом видувного формування (при цьому розмір ємностей обмежений властивостями полімеру).
Іригаційні труби – ще один приклад масової продукції з переробленого поліетилену високого тиску. Зазвичай вони виготовляються з суміші вторинного і первинного матеріалу. Це дозволяє підвищити ударостійкість. Також можливе виготовлення труб великого діаметру (до 630 мм).
Однак необхідно відзначити, що не всі види відходів піддаються вторинній переробці.
Поліпропілен, полістирол і ПВХ
Основним джерелом вторинного поліпропілену є пластикові короби, корпусу акумуляторних батарей, бампери, інші пластикові деталі автомобілів.
Пакувальні вироби з поліпропілену в меншій мірі піддаються переробці. Таким чином, найбільш поширеною продукцією з переробленого поліпропілену є автомобільні деталі: килимки, ущільнювачі, вентиляційні патрубки та ін.
Можливостей переробки полістиролу набагато менше, ніж інших матеріалів. Це пов’язано з тим, що дифузія полістиролу набагато менше, ніж у інших полімерів, процеси утилізації досить складні, а різниця в ціні первинного і вторинного матеріалів невелика. В основному полістирол, колишній у вживанні, переробляється у вихідні види продукції. З вторинної полістиролу виготовляються ізоляційні панелі, пакувальні матеріали, утеплююча обшивка труб та інші вироби.
Найбільш поширеною продукцією, що виготовляється з відходів полівінілхлориду, є підлогові матеріали, зокрема лінолеум.
Інформаційно-аналітичне агентство Cleandex