Переробка та утилізація автомобілів в місті Москва

Автомобіль – річ досить таки довго служить людині. Але як і будь-яка річ, вона має певний термін життя. У середньому в Європі – цей термін становить – 3-5 років. У Росії ж це термін – 20 – 30 років. Куди ж подіти свій автомобіль? Один із способів – викликати евакуатор і відвезти його кудись у село, що б він купою металолома ліг там. Але я думаю, що це не найкращий вихід. Автомобіль повинен перероблятися і стати основою для виробництва нового автомобіля або стати металом для виробництва інших виробів. Адже не дарма ж в природі все піддається циклічності – будь то світовий кругообіг води в природі, чи то життя і смерть чи щось інше.
Як же йдуть справи з утилізацією автомобілів в нашій країні, а саме в двох основних містах нашої батьківщини-Москві і Санкт Петербурзі. У 2004 році активно в пресі заявлялося про будівництво в Москві 6 заводів по переробці автомобілів і відкриття многочиленных пунктів з прийому та переробки ( близько 72) в місті Москва. На жаль на сьогоднішній день реалізовані не всі ці проекти в місті Москва і досі діють лише два заводи з переробки брухту, кинутих автомобілів і чорного металу в подмосоквных містах – Волоколамськ Івантєєвка, і кілька заводів у самому місті Москва. Набагато краще стала ситуація з майданчиками по прийому кинутих автомобілів. У Петербурзі ситуація трохи краща – там є кілька майданчиків з пресом, зменшують розмір автомобіля в два рази. А так само в самому місті розташований великий завод утилізації автомобілів “Хетек”.
Для порівняння вищевикладеного матеріалу можна навести приклад, що в США на 210 млн. автомобілів – є 20 заводів з утилізації авто, в Росії ж на 25 млн. припадає всього – 3 заводу. Але основними проблемами розвитку автореціклінга в Росії є звичайно не вищенаведені, а бюрокартизм, що заважає природному розвитку тих процесів, які необхідні сучасному суспільству. Адже кожен з нас розуміє сьогодні, що при постійному збільшенні ввезення автомобілів і їх виробництві та постійному їх знос і старіння їх буде накопичуватися все більше і більше.Деякі розуміють, що ця область є джерелом доходу, який завтра може дати багатьом людям роботу. І одиниці розуміють какойвред це завдає навколишньому середовищі вже сьогодні.
На сьогоднішній день закон про рециклінгу працює у 50 державах. У 95 році індустрія рециклінгу забезпечила роботою понад 1 млн. людей. Прибутки, які принесла ця індустрія, складають милиарды доларів. У нас на сьогоднішній день немає закону про рециклінгу, що відповідає нашому часу. У зв’язку з вищевикладеним, вважаю за доцільне кожному з людей, які можуть вплинути на розвитку системи “Автореціклінга” допомогти природному процесу, а не сповільнювати його. Я думаю, що в майбутньому ваші діти скажуть Вам за це велике спасибі. На останок хотілося б звернути вашу увагу на стратегію країн Європи рециклінгу в цілому: – предоствращение утворення відходів – проведення заходів з реабілітації навколишнього середовища – виховання населення у дусі раціонального споживання – включення екологічних параметрів в стандарти якості продукції.
C повагою,
Бельман К.
Евакуатор “ПОДОРОЖНИК”