Полиграический ринок і цінова політика

В даний час на ринку поліграфії, здається, немає недоліку. Будь-хто, зайшовши в інтернет, може знайти безліч пропозицій на будь-який смак і колір. Хоча не завжди реалізацію деяких поліграфічних продуктів можна сприйняти однозначно позитивно, особливо якщо ви самі є учасником поліграфічного ринку.
Специфіка ринку
Поліграфічний ринок досить великий. Питання в тому, що вважати поліграфією. Ринок дуже своєрідний, в деяких сегментах слабо структурований. І не по всіх категоріях продукту є достовірні дані, підтверджені дослідницькими компаніями. Просування на ринку поліграфічних товарів в цілому відповідає стану ринку. Неструктурованість ринку, обмежена кількість сильних гравців – все це накладає відбиток на формат і якість реклами.
Регіональний аспект
Якщо говорити про різницю у сприйнятті поліграфії по регіонах, я не можу виділити нічого специфічного. Все впирається саме в гроші. У Москві більший обсяг асортименту поліграфічних продуктів, але зараз з’явилася тенденція до зростання в містах-мільйонниках, тому структура поліграфії кілька перерозподіляється в регіони. До того ж є ще досить банальний, але важливий момент: для реклами нічого не шкода, компанії готові витрачати гроші на різноманітну продукцію.
З приводу креативу
Як на будь-якому ринку, є приклади більш якісної і менш якісної продукції. Як правило, використовуються рекламні стандарти. Напевно, це не дуже креативно, здається побитим, але працює. А раз працює, значить це правильний підхід. Можливо, з часом ситуація дещо зміниться, але не думаю, що кардинально.
Майбутні клієнти поліграфії – це дуже специфічна аудиторія, вимагає делікатного підходу. Традиційна пряма реклама тут не працює коректно. Клієнт робить вибір, грунтуючись на інформації з двох основних джерел: ціна і якості. Реклама займає місце четверте або п’яте.
Кити в поліграфії
До специфіки поліграфії відноситься і його слабке зростання. Є, звичайно, поліграфічні монстри – проте досить велика частка припадає на середні і дрібні друкарні і на їх продукцію (особливо візитки, листівки тощо). Російських великих друкарень, які можна вважати китами, не дуже й багато. Для того, щоб нарахувати десяток, потрібно докласти значних зусиль.
Малі можливості кредитування поліграфічної галузі. І повільний розвиток друкарень, через дорожнечу обладнання та витратних матеріалів. Без цього складового друкарня великої не стане. А звідси і простежується ціна на продукцію.