Про відеоспостереженні та проблеми безпеки у Москві

Як відомо, влада Москви, постійно намагаються створити систему відеоспостереження. Перші такі системи працювали ще за Лужкова. Тоді було багато критики, що записи просто марні, зважаючи на їх низьку якість. І дійсно минулі системи відеоспостереження не давали можливість розглянути особа злочинця, навіть знаходиться в парі метрів від камери. Власне з цієї причини були відключені всі відеокамери встановлені до 2012 року.
Їм на зміну прийшла програма «Безпечне місто 2012-2016». В рамках цієї програми встановлюють камери високого дозволу. Їх поділяють на 4 підтипи:
— камери під’їзного відеоспостереження – одна камера відеоспостереження на під’їзді житлового будинку для огляду вуличного простору перед під’їздом;
— камери дворового відеоспостереження – одна камера на житловому будинку для огляду прилеглої території, а так само контролю у сфері житлово-комунального господарства (прибирання снігу, вивезення сміття, освітлення тощо);
— камери у місцях масового скупчення громадян;
— камери в середніх загальноосвітніх закладах.
Основним недоліком є те, що ці вуличні камери поворотні, і відповідно можуть знімати лише те, куди їх направить оператор. А поставити оператора стежити за кожною такою камерою просто неможливо. У результаті виходить, що велика частина правопорушень залишається поза зоною видимості камер. Також у дворах, їх встановлюють під дахами будинків, нібито для кращого огляду, але в теплу пору року, ці камери зможуть бачити лише густі крони дерев.
Особливо заслуговує уваги той факт, що відеоспостереження не встановлюється там, де воно дійсно потрібно. Стежки і доріжки між дворами, там, де мешканці ходять до метро, до зупинок громадського транспорту, де відбуваються напади на припізнілих городян, в більшій своїй частині не обладнані відеоспостереженням.
Також не можна залишити без уваги той факт, що відеоспостереження повністю відсутня в під’їздах багатоквартирних будинків. А якщо вірити статистиці, то третина всіх злочинів, в основному це пограбування і злочини сексуального характеру, у тому числі і проти дітей, відбувається саме там. І це якщо не брати в розрахунок випадки вандалізму та хуліганства, кожен день відбуваються в під’їздах, їх просто не реєструють і в статистиці вони не відображені.
Ті камери, які помилково називають камерами під’їзного відеоспостереження, насправді встановлюються із зовнішнього боку під’їзду. По суті, в Москві штучно створили сотні тисяч сліпих зон, які до того ж закриті від сторонніх очей дверима під’їздів з одного боку і металевими, часто звуконепроникними дверима квартир з іншого.
Якщо розглядати з цієї сторони, то відеоспостереження в під’їздах було б дуже до речі. Так хоч є шанс, що оператор вчасно помітить саме злочин або підготовку до нього. Адже часто жертви сексуального насильства, а ними можуть бути і діти, не відразу звертаються в правоохоронні органи, а по закінченню 5-ти днів уже не буде і запис з відеокамери у дворі, і, відповідно, шансів пізнати і знайти злочинця.
У подібній ситуації допомогти жертві злочину зможе лише мужик, який вийшов покурити на сходи, ан ні, вже не зможе, палити в під’їздах заборонили.
Дуже хочеться сподіватися, що відеоспостереження в наших дворах встановлено для безпеки, а не тільки для контролю вивезення снігу.
Міська система відеоспостереження