fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Бізнес

Види сертифікації. Добровільна та обов’язкова сертифікація

Вся продукція, яка
випускається з метою реалізації кінцевому споживачу, а також всі послуги,
які надаються різними бізнес – структурами повинні відповідати
загальноприйнятим нормам і правилам.
Для визначення відповідності
товару нормативами, проводять різні дослідження і випробування, визначаючи
характеристики продукції. В результаті товар отримує документ, що підтверджує
відповідність характеристик товару нормативами, які встановлюються на
законодавчому рівні.
Зазначена вище процедура
називається сертифікацією, а документ
носить назву сертифіката.
Законодавство
Російської Федерації підрозділяє сертифікацію на дві великі групи. До першої
групи відносяться товари, які підлягають обов’язковій сертифікації. Список
продукції, яка відноситься до даної категорії, називається «Єдиний перелік
продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації».
Якщо
товар підлягає обов’язковій сертифікації, та не має сертифіката, який засвідчує відповідність певним
нормативно-правовими актами, санітарно-епідеміологічним вимогам,
вимогам технічних регламентів та пожежної безпеки, то легально займатися продажем продукції на ринку заборонено. Причому, дане твердження
відноситься не тільки до продукції вітчизняного виробництва, але і товарів,
які імпортуються з-за кордону.
Але,
розглядати процедуру обов’язкової
сертифікації, як один з видів витрат, які не підлягають відшкодуванню, у корені
не правильно. Проведення сертифікації має кілька безсумнівних переваг,
з маркетингової точки зору. Судіть самі. Сертифікований товар має більш високий попит у кінцевого споживача, має відповідну
маркування, а це, в свою чергу, додаткове маркетингове перевага
перед конкурентами. Різні контролюючі органи, при наявності сертифікатів та інших документів, не можуть
провести конфіскацію товару з-за
невідповідності встановленим нормам і вимоги, що пред’являються до якості
продукції. Законодавчими актами
визначено, що контрафактна продукція, що не пройшла сертифікацію, може вилучатися, а процес її виробництва
припинятися. Існує і ряд інших санкцій, які визначені
відповідними законами.
Так,
відповідно до статті сьомої Закону Російської Федерації «Про рекламу», якщо
товар, що входить в «Єдиний перелік продукції, що підлягає обов’язковій
сертифікації», не має сертифіката, то рекламувати продукцію не можна. І таких
обмежень існує дуже багато, а за порушення законодавства
передбачена не тільки адміністративна, але й кримінальна відповідальність.
Процедуру обов’язкової
сертифікації можна проходити самостійно, або скористатися послугами
компаній, які займаються повним спектром послуг, пов’язаних з одержанням всіх
необхідних сертифікатів для продукції. Рішення залишається за виробником, імпортером або організацією, яка
надає споживачам різні
послуги. Самостійне отримання сертифікатів займає великий період часу
і вимагає значних фінансових витрат. До того ж, немає гарантії того, що
отримані документи, має юридичну силу. Процедура обов’язкової сертифікації досить складна.
Єдиний реєстр продукції постійно змінюється, існує безліч нюансів,
які необхідно враховувати. Тому, самим вірним рішенням, яке заощадить
і час, і гроші, є використання для проведення сертифікації і
отримання відповідних документів на продукцію, послуг компаній, спеціалізацією яких
є оформлення сертифікаційних документів та проведення
необхідних досліджень продукції, у повній відповідності з постійно
мінливим законодавством.
Крім обов’язкової
сертифікації, законодавство Російської Федерації передбачає і
проведення добровільної сертифікації. Добровільна сертифікація може
проводитися як для товарів, які не включені до Єдиного реєстру продукції,
що підлягає обов’язковій сертифікації, так і для товарів, які пройшли
процедуру обов’язкової сертифікації. Законодавчими актами обмежень, при
реалізації продукції, яка не вимагає обов’язкової сертифікації, не
передбачено. Головним принципом є принцип добровільності. Виробник або торговельна організація,
фірма, що надає послуги, можуть виступати в якості ініціатора проведення
процедури добровільної сертифікації, яка підтверджує якість продукції,
підтверджує відповідність з нормами, які встановлюються певними система
сертифікації. Найбільш поширеною системою сертифікації є ГОСТ-Р,
проводять її організації, які пройшли акредитацію, відповідно до встановленого
порядку.
Допомога з сертифікатами Тест Північно-Захід –