Відмінності у методиці обліку матеріалів за МСФЗ та ПБО

Будь-який бізнес-проект оцінюється з точки зору інвестиційної
привабливості. Загальновідомо, що втілення в життя цікавим,
концептуальної ідеї необхідно почати з розробки проекту бізнес-плану –
документа, який покроково визначає всі складові майбутнього проекту, і
відповідає на питання інвесторів щодо ефективності їх капіталовкладень.
Ще одним важливим чинником інвестиційної привабливості бізнесу
є його прозорість, тобто організація обліку по загальноприйнятим світовим
стандартам. І ось в цьому важливому пункті виникають питання з-за відмінності
вимог до обліку за російським і міжнародним стандартам бухгалтерського
обліку. Порядок підготовки фінансової звітності за російськими стандартами
бухгалтерського обліку базується на виконанні інструкцій та положень, що регулюють
органів, в той час як міжнародні правила базуються на принципах
справедливої (ринкової) вартості, прозорості та надають бухгалтеру
набагато більшу свободу дій.
Розглянемо докладніше ці відмінності на прикладі обліку
матеріально-виробничих запасів за російським і міжнародним стандартам
(МСФЗ).
У Російській Федерації вимоги до обліку матеріалів визначені у ПБО 5/01
«Облік матеріально-виробничих запасів». У міжнародних стандартах облік
виробничих запасів (матеріалів) регулюється МСФЗ 2 «Запаси».
Ознайомившись з цими документами можна виділити наступні відмінності:
Облік надходження матеріалів, способи оцінки. У міжнародних стандартах
матеріали оцінюють або за фактичною собівартістю, або за можливою ціною
реалізації за вирахуванням витрат на продаж. У російської практиці застосовується
тільки перший спосіб оцінки матеріалів (за фактичною собівартістю).
Облік витрат (відпускання) матеріалів (наприклад, передача у виробництво). При
відпуск матеріалів у виробництво та іншому вибутті їх оцінка згідно з ПБО 5/01
проводиться: за собівартістю кожної одиниці; по середній собівартості; за
собівартості перших за часом придбання матеріально-виробничих
запасів (спосіб ФІФО). В МСФЗ 2 передбачений метод ФІФО або середньозваженої
вартості. Тобто відпуск матеріалів у МСФЗ принципово не відрізняється від
прийнятих в Росії правил.
Періодична переоцінка матеріалів. МСФЗ 36 «Знецінення активів»
рекомендує регулярну перевірку вартості активів на предмет її відповідності
реальними ринковими цінами. У російській практиці обліку матеріалів (ПБУ 5/01)
така переоцінка не передбачена.
Таким чином, щоб привести у відповідність міжнародним стандартам облік
матеріалів в російській компанії, необхідно проводити регулярну (як мінімум –
по закінченні звітного періоду) інвентаризацію вартості матеріалів з метою
виявити запаси, можлива чиста ціна продажу яких впала нижче балансової
вартості.
Ознайомившись з відмінностями в системах обліку, виникає питання: як же
відобразити все це в обліку і чи потрібно це робити?
На цей рахунок існує два різних підходи. Перший – це організація
паралельного обліку і складання фінансової звітності за російськими і
міжнародним стандартам. Другий – технологія трансформації, при якій
бухгалтерський облік ведеться за російським інструкцій і положень, а потім
проводиться трансформація звітності за основними розділами шляхом заповнення
трансформаційних таблиць, формування балансу, звіту про прибутки і збитки,
звіту про рух капіталу, звіту про рух грошових коштів.
Недоліком першого способу обліку є велика трудомісткість і висока
ймовірність виникнення помилок (наприклад, при надходженні матеріалів забули
зробити записи в одному з обліків). Другий спосіб менш трудомісткий, але і менш
достовірний в частині обліку за міжнародними стандартами (МСФЗ).
Джерело: Довідник Бухгалтера. За матеріалами розділу: Облік матеріалів