Генно-модифікована кава

Привіт, друзі!
Будучи аграрною країною, ми і мислити повинні на рівні розвитку агропромислового комплексу.
Зовсім недавно я писав про вирощування робусти в Криму, а вже наші генетики піднесли черговий сюрприз. Довелося їм відірватися від своїх мишей і подумати про наш хліб насущний.
Завдання стояло амбітне-використовуючи, як базові, культури, які ростуть в наших широтах, вивести сель/госп культуру, яка характерна для тропіків. І вгадайте, що це була за культура, яку потрібно вивести? Кава! І тепер вже розмова йде не про вирощування натуральної кави на південному березі Криму, а про вирощування кави в помірному кліматичному поясі.
Чому кава? Тому що попит на каву значно перевищує пропозицію, ну і вартість кави дуже приваблива, як для сільського господарства.
І наш НДІ Генетики і Цитології виправдав найвищу довіру. І треба віддати їм належне, адже це був перший подібний експеримент в історії світової генетики.
Як нам розповів глава НДІ, академік Короленко К. П., завдання було дуже амбітне, і тим цікавіше було її виконувати. За базову культуру взяли пшеницю, гречку і овес. Дослідження проводилися протягом двох років, були отримані тисячі зразків генно-модифікованої кави. Випробування тривають досі. Але, як пообіцяв академік, вже до 2015 року, будуть проведені перші посіви виведеної культури.
Отже, що ми отримаємо? Ми отримуємо каву двох видів: робуста і арабіка. Арабіка буде представлена видом “Марагоджип”, робуста-Бразильський “Сантос № 1-4”.
Кава буде вирощуватися як базові культури, тобто буде засіватися як пшениця або гречка, точно так-же рости, і збиратися комбайнами. Ось тільки замість зерен пшениці, будуть кавові зерна. Генетики заявили, що вирощена таким чином кава за смаковими і хімічними параметрами не відрізняється від оригінальної кави, просто метод вирощування буде іншою.
Уявіть-колосяться кавові поля в Україні! Краса!
У саму пору міняти девіз – “хліба і видовищ»на “хліба і кави”.
Будемо з нетерпінням чекати 2015 рік, і судячи з останніх новин — наш чекає кавова революція. Нагодуємо і напоїмо Європу)
Ось так наука йде семимильними кроками до досягнення благородної мети — нагодувати все людство. Адже посудіть самі — якщо можна вирощувати у нас каву, то скоро у нас зацвітуть бананові сади і ананасові плантації. Головне-це була б земля, а земля у нас є. Справа за малим — поставити на потік виведення генно-модифікованих культур.
А уявіть — грибна ферма, на якій трюфелі вирощуються як печериці. Адже це золоте дно для наших фермерів.
Так що, з нетерпінням будемо чекати нових результатів від наших генетиків.