Казка як інструмент виховання дитини

З незапам’ятних часів існує такий вид усної народної творчості, як казка. Її поява зумовлена бажанням передачі інформації з покоління в покоління. Казка – незамінний інструмент у вихованні дитини.
Але дуже важливо спочатку в розумінні дитини визначити де закінчується реальність і починається казка. Це потрібно для того, щоб дитина не побоювався появи у своєму житті баби-яги або лісовика. Казка є казка і вона не переслідує мети налякати дитину. Завдання батьків піднести події, представлені у казці з правильної позиції.
Давно визнана величезна значущість жанру казки для всебічного освіти дітей. Сильною стороною казок є їх спрямованість на перемогу добра. Діти без стороннього втручання легко вловлюють ідею казки: добро перемагає зло. Сила впливу способу і сюжету казки така, що діти вперше слухаючи, читаючи казку, яскраво виявляють свої симпатії і антипатії по відношенню до її персонажам, вони шкодують слабких, знедолених, готові прийти їм на допомогу.
Психологи вивчили механізм впливу казки на внутрішній світ дитини. При ньому дитина переносить якості, вчинки героїв і всю ситуацію в цілому на себе. Діти щиро радіють, що перемагає справедливість, прості бідні люди виходять з біди, а злі гинуть, тобто зло покаране, добро перемогло. Діти хочуть, щоб і в житті завжди було так. За допомогою казки дитина вчиться розпізнавати добро і зло, формувати своє власне ставлення до подій навколо.
Особливо слід відзначити російські народні казки. Це справжня скарбниця моралі, досвіду, переданого нам з минулого.
Сухі повчання від батьків про цінності не дадуть бажаного ефекту, набагато результативніше буде у формі казки дати їжу для роздумів Вашому малюкові. Будьте впевнені, він сам прийде до усвідомлення того, що є добро, а що зло.
У сучасному суспільстві часто виховання казкою батьки намагаються замінити відволіканням дитини з допомогою комп’ютерних ігор. Такий спосіб проводження часу зручний деяким батькам, т. к. не вимагає особливих зусиль: дитина наданий сам собі. Але цей спосіб небезпечний, тому що такого роду заняття не дають дитині можливості оцінювати що відбувається, не несуть у собі елемент виховання. Трата часу. І тільки? На жаль немає, порожні, а іноді й жорстокі ігри викликають апатію у дітей, бажання повторити побачене, звідси з’являється жорстокість.
Який результат ми отримаємо, дозволяючи дитині постійно грати в комп’ютерні ігри? Невміння міркувати? Необґрунтована жорстокість? Занадто дорога плата за зекономлений час.
Тільки даючи краще, ми отримаємо взамін теплоту і любов, а казка нам у цьому допоможе.
Всі російські народні казки www.izumrudnik.ru