Кольори піару: чорний PR,сірий і білий

Поділ PR-технологій за кольорами
використовується піарниками для визначення характеру дій досліджуваних
фірм у процесі реалізації PR-компанії. Відразу варто відзначити,що це
поділ не є науково затвердженим. Поділ на кольори – це
швидше спрощена класифікація видів паблік рілейшнз, як правило,
щодо морально-етичних норм та легальності діяльності. В
“народі” виділяють 3 основних кольори зв’язків з громадськістю:
чорний,білий і сірий.
«ЧОРНИЙ» PR
Чорний PR – метод ведення інформаційних
воєн або цілеспрямоване поширення негативної інформації,
що стосується якого-небудь суб’єкта комунікації з метою підриву позицій
конкурента та досягнення власної переваги на ринку.
Основні цілі «чорного піару»:
1. витіснення конкурентів з ринку;
2. завоювання впливу на органи влади, партнерів, постачальників;
3. нейтралізація негативно налаштованих груп населення або організацій.
По суті, такий термін, як “чорний PR” відсутній в західному
суспільстві, але тим не менше це не означає, що європейські та
американські фахівці з піару не вдаються до подібних технологій.
Дуже навіть навпаки! Просто обговорювати цю тему в такому світлі в західних
країнах не прийнято. Таким чином, “чорний PR” – це дітище
пострадянського простору, яке зародилося як результат перших
політичних баталій в тоді ще молодих демократичних державах
(90-ті роки).
З точки зору PR-експертів до “чорного PR” відноситься наступне:
неетичні технології і технології суперечать нормам моралі;
протизаконні методи;
Методи “чорного PR”:
підкуп журналістів;
надання початково неправдивих даних;
компромат;
технології,має намір спрямовані на очорнення конкурента і підрив її репутації;
Що стосується питань етики, то тут ступінь невизначеності
критеріїв, розмитості кордонів і ситуативності не має собі рівних.
Складається враження, що у нас кожен вирішує для себе це питання в
індивідуальному порядку, у суспільстві ж ніяких норм і правил на цей
рахунок немає. В більшості випадків PR-технолог сам визначає що етично, а
що – ні, виходячи з ситуації і власного суб’єктивного досвіду, так
як, “що етично для одного, зовсім не обов’язково буде етичним для
іншого”. Але підкуп журналістів практично одноголосно сприймається
як метод “чорного PR”. Ця проблема, до речі, викликає найбільшу
стурбованість PR-співтовариства, так як використання такого роду
технологій – джерело цілого ряду проблем (наприклад, порушення
природного руху матеріалу в пресі, зміщення акцентів, складність
розрізнення справжніх PR-матеріалів та “джинси”), які значно
ускладнюють роботу всіх суб’єктів PR-ринку.
«Білий» PR
Білий PR – стійка двостороння система
проходження інформації від суб’єкта PR до громадськості (зовнішньої,
внутрішньої) та навпаки на основі співробітництва. Білий PR
протиставляється чорного PR, якщо чорний PR -це розповсюдження
недостовірної інформації про кого-то, то білий PR має зовсім
протилежне визначення.
Приклад: Коли Ford запускав свій Ford
Mustang, було вирішено позиціонувати його як автомобіль для «крутих»
хлопців, тусовщиків і так далі…Тому був організований ряд вечірок, на
які запрошували популярних ді-джеїв. Фішка полягала в тому, що
приїжджали вони на «Мустангах»,які Ford їм подарував. В результаті про
це писали всі видання з тематики дозвілля, машина світилася в потрібному
ракурсі в фоторепортажах, що дало можливість закріпиться в умах
споживачів.
«Сірий» PR
Сірий PR породжений описаним вище поділом на PR
чорний і білий з факту наявності або відсутності оплати публікацій. Він
визначає виключно фінансову сторону відносин PR-фахівців з
редакціями або комерційними дирекціями ЗМІ. Технології впливу на
аудиторію дане словосполучення ніяк не характеризує.
Джерело: Terra Infognita.com – інформація про бізнес!
“Кольору піару: чорний PR, сірий і білий”