Комісія і Факторинг

З цією формою договірних відносин все добре знайомі. Згадайте комісійні магазини, комісійний продаж на ринках і т. д. Суть комісії полягає в тому, що торговельне чи інше підприємство (комісіонер) бере на себе договірне зобов’язання за дорученням продавця або покупця (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод з третіми особами від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому придбані за договором комісії права та обов’язки комісіонер зберігає навіть у тому випадку, коли комітент вступає з третьою особою в безпосередні відносини. Договір комісії, як правило, укладається на певний термін і містить зобов’язання комітента не надавати нікому права здійснювати операції, доручені комісіонеру.
Комісіонер за свої послуги по комісії одержує від комітента обумовлену винагороду (комісійні); крім того, він може одержати додаткову плату (делькреде), беручи на себе гарантії правильного і своєчасного виконання угоди третьою особою (наприклад, у разі надання йому товару в борг). Якщо розмір і умови оплати договором комісії не передбачені, виконання договору має бути оплачено за ціною, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з вини комітента, то комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування понесених витрат. Комісіонер зобов’язаний виконати договір комісії відповідно до вказівок комітента та на найбільш вигідних для нього умовах. Якщо комісіонеру вдасться добитися більш вигідних умов, ніж зазначені в договорі, він отримує право на половину додаткової вигоди.
При невиконанні третім учасником операції її умов комісіонер не відповідає за це перед комітентом (за винятком випадків, коли комісіонер поручився за цього учасника або не проявив належної обачності при його виборі). При невиконанні умов третім учасником комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента.
Комісіонер може відступити від умов договору в двох випадках:
• якщо він є підприємцем і комітент дав йому право відступати від його вказівок;
• якщо це необхідно в інтересах комітента.
В обох випадках комісіонер зобов’язаний якомога швидше сповістити про це відступі комітента.
Комісіонер, що продав майно за ціною нижче узгодженої з комітентом, зобов’язаний відшкодувати комітентові різницю довести, що у нього не було можливості продати майно за вищою ціною і продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. Комісіонер, який купив майно за ціною вище погодженої, сповіщає про це комітента, який вправі у встановлений термін заявити комісіонеру про відмову від угоди.
Речі, що надійшли до комісіонера від комітента або придбані комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Однак комісіонер має право утримувати ці речі в забезпечення своїх законних вимог за договором комісії. Він також вправі утримати належні йому за договором комісії суми з коштів, які надійшли до нього за рахунок комітента. Комісіонер відповідає перед комітентом за пошкодження, втрату або недостачу знаходиться у нього майна комітента.
Після того, як договір комісії виконаний:
• комісіонер подає комітентові звіт і передає йому все одержане за майно комісії;
• комітент приймає від комісіонера майно, оглядає його і повідомляє комісіонерові без зволікання про виявлені недоліки;
• про всі заперечення за звітом комітент повинен повідомити комісіонера протягом тридцяти днів після його отримання; в іншому випадку звіт вважається прийнятим.
Ще одна форма договірних зобов’язань – факторинг.
Суть факторингу полягає в тому, що банк або спеціалізована фінансова організація (факторинг?фірма, або фактор) набуває у підприємств?продавців борги підприємств?покупців (перш за все це зобов’язання покупців по оплаті товарів, що поставляються, виконуваних робіт або послуг) та оплачує їх продавцю по мірі фактичного постачання товару або послуги. Надалі фактор стягує ці борги безпосередньо з підприємств?боржників.
Факторинг – хороший спосіб отримати отваших боржників належні вам гроші.
За свої послуги фактор отримує від продавця (клієнта) комісійна винагорода, що включає процентну ставку за використаними кредитних ресурсів. До того ж фактор заробляє за рахунок того, що здобуваються їм боргові зобов’язання укладені на суми більші, ніж ціна купівлі цих боргів.
На виконання факторингу укладається договір терміном на кілька років. У договорі факторингу міститься зобов’язання клієнта відступити факторові певні борги. Фактор бере на себе перевірку платоспроможності майбутнього боржника, після якої зобов’язується надати йому кредит, розмір якого не перевищує певного ліміту. У цих межах фактор бере на себе ризик неплатежу. Про передачу кредитного зобов’язання повідомляють боржнику, після чого він вирішує фінансові питання вже не з продавцем, а з факторинг?фірмою. У разі порушення клієнтом зобов’язань по поставках (наприклад, при прийманні покупцем товару виявляється його невідповідність договірного якості) всі ризики по стягненню боргів повертаються до клієнта.
Безперечними перевагами факторингу для продавців є прискорення оборотності коштів (не доводиться довго чекати повернення боргів), скорочення витрат, пов’язаних із стягненням боргів, інформаційна та організаційно?фінансова допомога, зменшення фінансових ризиків.
лізинг