Особливості кадрового обліку індивідуальних підприємців

З кожним роком все більше і більше обов’язків законодавці покладають на індивідуальних підприємців. У відповідності з новою редакцією Трудового Кодексу правовий статус роботодавця – індивідуального підприємця набагато ближче до правового статусу роботодавця – організації, ніж до статусу роботодавця – фізичної особи, яка не є підприємцем.
Перш за все, індивідуальні підприємці, як і організації, зобов’язані вести трудові книжки працівників, вести кадровий облік працівників. Згідно ст. 309 ТК РФ роботодавець – фізична особа, який є індивідуальним підприємцем, зобов’язаний вести трудові книжки на кожного працівника в порядку, установленому Трудовим Кодексом та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації. Стаття 303 ТК РФ говорить, що роботодавець – фізична особа зобов’язаний оформити трудовий договір з працівником у письмовій формі. Згідно зі статтею 68 – прийом на роботу оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, виданим на підставі укладеного трудового договору.
Відсутність будь-якого встановленого трудовим законодавством уніфікованого документа (штатний розклад, накази, графіки відпусток, особисті картки тощо) може призвести до адміністративного штрафу за ст. 5.27 Кодексу про адміністративні правопорушення. Підприємця можуть оштрафувати на суму від 500 до 5000 рублів або призупинити діяльність на строк до 90 діб.
З 2007р. підприємці повинні надавати в ИФНС за місцем реєстрації відомості про середньооблікової чисельності працюючих.
Окремо необхідно відзначити страхові внески в пенсійний фонд і податкову звітність. Багато підприємців вважають, що якщо вони не ведуть діяльності, то і не повинні платити ніяких податків, зборів та внесків і не зобов’язані звітувати в контролюючі структури. Однак, це не так. З дня державної реєстрації і внесення про це запису в ЕГРІП індивідуальний підприємець зобов’язаний сплачувати страхові внески в пенсійний фонд та щоквартально надавати за мету реєстрації в ИФНС податкові декларації.
Підприємці перераховують до бюджету Пенсійного фонду фіксований платіж, який розраховується виходячи з вартості страхового року. У 2009 році він дорівнює 7274 рублів 40 копійок (постанова Уряду РФ від 27.10.2008 № 799). Отже, щомісячний платіж дорівнює 606,2 рублям (7274,4/12 міс.). З них 2/3 частини підприємець повинен перерахувати окремої платіжкою на страхову частину пенсії, а 1/3 частини – інший платіжкою на накопичувальну частину.
Джерело: