fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Культура та мистецтво

Розповідь – Момент переходу

Ніч. Я знову вставляю в DVD-ром диск з написом «Фільм» і починається цей давній знайомий звук апарату. Диск починає крутитися. Ми не помічаємо цього з часом, але він починає свою маленьку життя з малих оборотів і зрештою набирає ту скоростм, в якій він відчуває себе не те що задоволено, ця [Швидкість] потрібна йому для його недовгого життя. Але якщо цього машинного чудовиську дати страшний для нього дзеркальний коло, то він начает їм давиться… Він не може його просто виплюнути. Він буде пробувати дати йому життя.
Швидкість… Як багато сказано в цьому слові, а може вираженні, або ще краще назвемо його заумної фрази бородатих вчителів шкіл з російської, фразеологизмом. Для банальних розмов про наше земне буття – це як не дивно та швидкість, яку може набрати наприклад автомашина (саме автомашина, так як машини не тільки можуть їздити по чорним, брудним смугах і розвозити на собі дівчат у джинсових шортах). Але чи не звучить це слово для мене як щось позаземне, щось незбагненне? Так, для DVD-рома швидкість – це життя. І тут мене на соту частку сотої секунди, ні на мить, пересмикнуло. Що це? Незбагненна істина? Немає, скоріше це просто холодний вітер увірвався на мить у відкриті двері балкона.
Я знову задумався над сенсом слова. DVD-ром, взявши диск давиться ним… ну і який же в цьому сенс для мого фразеологізму швидкості? Можливо це все йде в порівняння з… І раптом знову. Вітер? Вже все це було схоже не на жарт подиху великого Джэка, котрого завжди називають Вітром. Це було щось вище, але в той же час і глибше, і далі! Мої думки збилися і знову я подумав про майбутнє світанку, який я зустрічаю вже в… Неважливо в який раз (хоча твої світанки потрібно завжди вважати, адже не знаєш що в тебе спитає, наприклад, Всесвіт або ще краще твій мобільник після смерті).
Вийшов на літній, але холодний і якийсь особливо мовчазний балкон. Закурив. Переді мною як завжди була одна і та ж картина, яка місяць тому ще приваблювала мої бездвижные, блакитні, можливо навіть по-своєму дитячі очі. ?Сьогодні особливо синє небо“,- подумав я навіть не усвідомивши цього. Так воно було темно-синє. Ні, воно не грізне, воно просто прекрасне, але вже настільки обридле, що почуття розчулення і почуття ненависті до себе з величезною швидкістю низку… Швидкістю? Знову це слово! Навіщо воно тут?
Я викинув цигарку, не докуривши її, хоча квитків національного банку в моєму нікчемному гаманці було зовсім не багато. Чому знову це слово вп’ялося в мій розум? Навіщо? Що вона від мене хоче? Мабуть воно значить… НІ! Воно не означає! Воно наставляє мене на правильне мислення мого як дощового неба сірого органу.
Я повернувся до моїм колишнім думкам про DVD-ромі. Йому потрібна швидкість. Але якщо швидкість багато, то він ламається… Ні, зовсім не він ламається, а його ламає щось інше, адже не може ж він від того, що йому дали для виживання загинути.
І тут мій розум миттю поглинули думки про НЕЇ… Адже саме коли ЇЇ багато, люди починають губитися в житті і ?вмирають“. Адже саме через НЕЇ люди живуть. Саме ЇЇ хтось вищий дав нам, щоб вижити в світі, а комусь дуже хитрому це зовсім не по душі і він її спочатку псує, а ми НЕЮ просто давимся!
Але причому тут Швидкість? Яка до біса Швидкість! У моїй голові вже кружляли думки про неземне щастя, про НЕЇ.
Думки обірвалися… DVD-ром почав повільно задихатися…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *