Слово “модно” в літературі

Останнім часом у розмовах про літературу все частіше звучить слово «модно». Тенденція начебто закономірна для суспільства, що перебуває в нескінченному рекламному потоці. Було це передбачено? – Так. Чи буде так і далі? – Швидше за все. Чи приведе до якогось позитивного результату? – Навряд чи.
Три короткі відповіді швидко розставили всі крапки над «і». Закономірність і передбачуваність такої тенденції очевидні, а от якийсь обтяженої роздумами логіки не спостерігається. Ось приклад: 9:30 ранку, вагон метро, штовханина, сперте повітря, реклама локшини, сантехніки, підроблених медичних довідок і… літератури. Невже не виникає ні краплі підозр з приводу її сорти? Невже рекламована в метро література і правда викликає довіру або інтерес? В основному, звичайно, мова може йти про інтерес, причому вкрай низької його різновиди, званої дозвільним цікавістю.
Але давайте на мить уявимо – так для порівняння, – що по сусідству з жовтим листком «реєстрація» виявиться глянсова реклама приблизно з таким текстом: Вільям Шекспір «Приборкання норовливої» – захоплююча розповідь у віршах про неслухняною дамочке і її воздыхателе. За ким з них залишиться перемога? Читайте і дізнаєтеся, як перевиховувати стервозних красунь. Або: «Ромео і Джульєтта» – зарекомендувала себе у віках трагедія про занапащене любові двох молодих сердець. Уявили? Не обурило? Чому тоді подібні яскраві папірці, які просувають сучасний ширвжиток, змушують бігти в перший книжковий? Адже читання подібної, з дозволу сказати, літератури не приносить чогось мало-мальськи корисного ні для душі, ні для мізків – навіть не розважає як слід.
Звичайно, вживати «чтиво» можна, але з одним «але». Спершу непогано б ознайомитися з творами, нехай нав’язаними шкільною програмою, але свого часу виховали саму читає націю у світі. Читайте потім хоч написи на парканах, але, по-перше, уявлення про Книгу в голові вже буде, а, по-друге, навряд чи після знайомства з першою книгою з рекламного плаката вам захочеться прочитати повне зібрання творів «неперевершеного» автора. Класики задають планку, залишається питання: чи дотягне до неї духовний рівень індивіда, або ж нині модне чтиво виявиться «нашим всім»?
Автор: Олена Салицкая.
petsy3000@gmail.com