Вистава Тартюф

Виходячи з залу, я випадково почула слова однієї жінки
«Приголомшлива гра акторів, але сама постановка жахлива». Я не зовсім згодна з
даним судженням, але саме воно змусило мене замислитися.
Театр «Балтійський Дім». Вистава «Тартюф». Постановка за
п’єсі 17 століття, автором якої є Жан-Батист Мольєр. Напевно, за класикою ставити
вистави нелегко. Але якщо вже зважився, роби нормально.
Так, дійсно, актори грали добре, відображали емоції,
викладалися на повну, все щиро, по-справжньому. Але! Є велике але.
У актриси, що грає роль Дарини, я не розуміла більше половини слів. Та ні я
одна. Як тільки героїня почала щось говорити по рядах лунав шепіт,
все перепитували один в одного, вважаючи, що тільки вони не зрозуміли. З-за
неясності реплік, гумор береться. Доводилося вслухатися, об’єднувати
окремі звуки в слова, а слова у фрази. У результаті, коли у себе в голові
складалося розбірливе пропозицію зі змістом, йшла вже наступна репліка.
Талановита Актриса, грала добре, але не забувайте, що люди прийшли не тільки
дивитися! В інших акторів теж траплялися ляпи: десь не вистачало голосу, а
десь навпаки швидкість і гучність заважали. Ну в принципі, всі ми люди, і
голос не завжди нам підвладний. Це перше.
Друга. Просто огидні декорації. Збудований
додатковий поміст, який явно спрямований вліво. Ми сиділи в центрі, але
дискомфорт вже відчували. Що ж бачили люди на місцях справа? Спини? Можливо,
таке оформлення сцени оригінально і навіть виправдане будь-якими міркуваннями і
поглядами постановника, але 2/3 глядачам дивитися було незручно.
І третій момент. Вистава дійсно комедійний.
Дивитися його цікаво. Мій чоловік, скажімо, взагалі з деяких постановок ще до
антракту хоче піти або сидить з кислою міною. Але він посміхався. Незважаючи на
«неновизну» п’єси, гумор актуальний, свіжий.
Вцілому, постановка
вийшла на 7-8 балів з 10.