З історії художнього лиття на Русі (Частина 1)

Археологічні дослідження довели широке поширення і високий рівень культури ливарного виробництва в середні століття. У VI — VII ст. відбулося виділення фахівців-ремісників, що займаються художнім литвом з бронзи та коштовних металів. Починаючи з IX — Х ст. застосовується лиття по восковій моделі. В XI ст. з’явилися кам’яні ливарні форми.
Крім виробництва литих прикрас для знаті та середнього стану (ювелірне виробництво) ливарники задовольняли численні побутові потреби населення, особливо в період утворення Київської Русі. В цей час відливали казанки, палиці, хрести, іконки складні, бронзові дзеркала, панікадила, дзвони, багато з яких збереглися до теперішнього часу.
Київ протягом двох століть був художнім центром, з якого в усі кінці країни розходилися готові вироби, а з утворенням дрібних самостійних князівств і виникненням у них своїх ремісничих майстерень запозичувалися кращі технічні досягнення, запозичувалися форми і прийоми ливарного справи.
У XII ст. з’явилися кустарні ливарки в Смоленськом князівстві і Новгороді. Майстри-ливарники високо цінувалися в державі. Так, згідно зі списком “Руська Правда”, за вбивство ремісника – ливарника встановлювалося покарання — побір в казну, що вдвічі перевищує збір за вбивство “простого” людини.
Київ сильніше інших міст постраждав від татарської навали, внаслідок чого торговельні шляхи, що проходили через нього, виявилися закритими. Торгівля і промисловість починали переміщатися в північні області Давньої Русі. Найбільшу вигоду з ситуації, обстановки зуміли витягти Тверське, Московське князівства і особливо Великий Новгород. Саме в цих землях починає бурхливо розвиватися виробництво художніх виробів. Так, наприклад, в 1342 р. новгородський єпископ Василь, бажаючи прикрасити Софійський Собор, запрошує з Москви “майстра добра, ім’ям Бориса”.
При Дмитра Донському і його наступника Василя I в обстановці, що склалася перед російськими ливарниками ставиться завдання оволодіння мистецтвом виготовлення гармат. Їх виробництво почалося на Русі в 1393 р.
У 1474 р. Іван III дає наказ своєму послу в Венеції С. Толбузину запросити до Москви досвідченого зодчого, який би добре знав ливарне виробництво. Цей наказ С. Толбузин виконав блискуче, привізши з собою в тому ж році майстра Аристотеля Фіораванті.
У 1478 р. в Москві Фіораванті побудував гарматний ливарний завод, що знаходився в Китай-місті і носив назву “Гарматна хата”. Пізніше він звів на річці Неглинке новий завод, названий “Гарматний двір”. У XVII ст. був побудований ще один державний завод — “Гранатний двір” (завод знаходився в Гранатном провулку в Москві).
Монументально-декоративна скульптура Виготовлення скульптур, пам’ятників, з різних матеріалів