Зведення фонограм
Нижче я наведу прості, доступні навіть початківцям, опису кількох основних понять, що рано чи пізно засвоює будь, спілкується з комп’ютером людина. Надалі всі ці терміни неодноразово зустрінуться Вам в тексті, так що краще відразу визначитися, що я буду мати на увазі.
MIDI і WAV – складно пояснити, але я спробую. Це – основні формати файлів, що містять цифрову інформацію, яка передається на відтворююче пристрій (sound card, синтезатор, sampler, цифровий магнітофон і тп.), де отримана інформація благополучно перетворюється в аналоговий і подається на підсилювач, з динаміків якого ми вже чуємо звук. Різниця між MIDI і WAV така ж, як між растровою та векторною графікою.
WAV-файл – звукова форма у “чистому вигляді”. Грубо кажучи, це – як магнітофон. Ви можете подати на вхід якої завгодно джерело звуку, записати його, а потім відтворювати, копіювати, “склеювати” з іншими фрагментами, прискорювати/сповільнювати, “вирізати” як цілі шматки, так і окремі частоти і тд. і тп. (фантазія людини безмежна!). Однак все це вимагає гігантських обсягів доступної пам’яті. (WAV Size=(Bits/8)*Channels*Time*Rate, тобто, 1 с. звуку з CD-якістю займає 176400 bytes!) Звичайно, існують різні алгоритми стиснення, але тим не менш це не позбавляє всіх нас від даної проблеми. Один з найпоширеніших професійних WAV редакторів – Sound Forge фірми Sonic Foundry.
MIDI-файл містить тільки секвенцію (див. нижче) і не зберігає в собі звукових форм (хоча є бійці, які таки засовують звукові хвилі безпосередньо в MIDI-файл, але ми вважатимемо це збоченням і розглядати не будемо). Звукова карта (або зовнішній синтезатор), отримуючи команду (ноту) по MIDI каналу, перетворює її у звукову хвилю (або синтезуючи, або використовуючи зразок звуку, що зберігається в ПЗУ (Wave Table)/RAM). Оскільки MIDI-файл не містить в собі звукових хвиль, то розмір його вельми великий (зазвичай, ~100Kb) та обмінюватися звуком у такому форматі дуже просто. Проте, саме тому, що в ньому немає звукових форм одна і та ж фонограма на різному обладнанні звучить по різному. Різноманітних MIDI-редакторів превелика безліч, тому радити який-небудь я не стану, все залежить від ступеня професіоналізму і сили Ваших звичок. Найбільш часто використовуваними є Cakewalk, Midi Studio і Cubase.
Секвенція (sequence) – практично те ж, що і партитура. Сукупність команд, основний зміст яких є інформація про те, який звук (інструмент) в який момент і якої тривалості має відтворюватися. Ноти, вписані в нотний стан – це секвенція / MIDI – файл – секвенція / MOD, S3M або IT-файли – теж містять секвенцію / Pattern у Drum Machin’ах – знову ж таки, секвенція.
Семпл (sample) – зразок звуку. Скажімо, ваш приятель смикнув струну на гітарі, а Ви записали це в WAV-файл. Це і буде ваш семпл гітари. В подальшому, Ви складете секвенцію, яка використовує цей семпл і таким чином у вас вийде мелодія, що містить партію гітари. А ваш приятель ще довго буде зітхати та охати і плескати здивованими очима! 😉
Банк (bank) – файл, в якому зберігається певний набір інструментів для MIDI-пристрою. Інструмент – це семпл, якому поставили цілу купу MIDI-параметрів (тональність, patch, attack, looping, panning, modulation тощо). Банк завантажують в ОЗП звукової карти (семплера, синтезатора), після цього, якщо секвенцію адресувати на даний банк пристрій буде синтезувати звучання, використовуючи звукові форми, прописані в банку. Таким чином, кількість MIDI інструментів можна урізноманітнити і збільшувати практично до безкінечності.
Далеко не всі MIDI-сумісні пристрої мають подібну технологію. Мабуть, найбільш поширеною та доступною на сьогоднішній день технологією звукових банків є SoundFont (фірми Creative). Всі моделі звукових карт серії AWE підтримують SoundFont.
Трекер (tracker) – це такі хитрі програмки, в яких можна робити композиції, використовуючи будь-які доступні Вам семпли. При цьому не потрібно мати гарної та дорогої звукової карти, складати MIDI-файли, банки – просто завантажується один файл, в якому прописані всі семпли і секвенції, а відтворений звук практично однаковий на будь-SB – картці! Такий файл зазвичай називають Модулем (module). Розмір файлів залежить фактично від якості, довжини і кількості використовуваних семплів. Переважно це ~200-700 Kb. Типові представники сімейства треккера: MOD, STM (Scream Tracker Module), S3M (Scream Tracker ver.3), IT (Impulse Tracker). Всі ці формати були дуже поширені в той час, коли звукові карти з Wave Table (таблиця звукових хвиль) були досить дорогими.
Серед недоліків подібних програм багато зазначають: низька якість звучання (як вони помилялися, Ви прочитаєте пізніше), повну несумісність з MIDI (відповідно не можна награти мелодію з “живою” клавіатури), робота під управлінням DOS.
Якщо Ви так і не зрозуміли про що йде мова, – спробуйте почитати інші FAQ! На крайній випадок напишіть мені листа.
“З чого починається Батьківщина?”.
Не буду оригінальним, але хороший звук дійсно починається з ІДЕЇ! Ідея сама по собі, буває різною і приходить несподівано. Хороша ідея обов’язково знайде своє втілення, неважливо в якому вигляді або форматі. Є люди, які на звичайних “кассетниках” такі мікси роблять, що диву даєшся! За великим рахунком, не важливо, яка апаратура зараз тобі доступна – якщо дуже треба, то зробити HiFi – фонограму можна і на звичайному SB-картці (і, навіть НЕ МАЮЧИ звукової карти зовсім!)
Для прикладу, опишу, як я зробив свій перший рекламний ролик. Ідея пісні виникла хвилин за 10 (зазвичай я беру гітару і награю якісь простенькі акорди, потім поступово вимальовується основна тема мелодії, після цього протягом декількох днів додаються текст і “фішки” в мелодію). Тоді про sound cards c WaveTable я знав тільки з чуток, а з музичних редакторів мені був знайомий Scream Tracker ver.3. І ось, посидівши за комп’ютер свого знайомого, я хвилин за 30, знайшов кілька гарних семплів і склав простеньку секвенцію. Подумавши, що нести фонограму на студію в такому вигляді буде трохи нескромно, я спробував перевести композицію в WAV-файл.
Саме тоді я зробив перше “грандіозне” відкриття! Моя фонограма вийшла цілком пристойної якості. Як я зрозумів вже пізніше, real time відтворення в треккерах йде з 8-ми бітних якістю (без будь-якої корекції), відповідно з’являються спотворення, дискреція і шуми квантування (тому в треккерах чути такий тріск). Однак, коли композиція конвектируется в WAV-файл, то підставляються оригінальні звукові форми (т. е. якщо використовується семпл CD – якості, то на виході він буде звучати з тим же оригінальним якістю!). При цьому немає тих самих шумів, характерних для real time відтворення в трекерах. Потрібно просто використовувати тільки хороші семпли!
Після цього, я пішов на професійну студію, де буквально за 20 хвилин записав 4 доріжки з моїм вокалом, 15 хвилин було витрачено на запис жіночого вокалу, і ще 20-25 хвилин звукоінженер робив остаточне зведення! Таким чином, витративши всього 80 рублів (за оренду студії на годину) я отримав цілком професійний ролик і $150 за роботу від замовника (приблизно стільки ж у той час коштував Creative AWE64, який я і придбав).
Надалі я робив ролики від початку до кінця вже сам. Але ще раз повторюся – ідея це основа хорошої композиції. Ідеї приходять завжди по-різному. Самі хороші і виразні – зазвичай в теплій ванні. Правда буває інакше.
Одного разу мені довелося спілкуватися з досить претензійною замовником, за тиждень я зробив йому 5 абсолютно різних за стилем, змістом та енергетики начерків (тобто ~ 1 ролик в день); і ЖОДНА йому не сподобався! Адже ось як буває, тут ще одне замовлення підсунули. Як не дивно рішення прийшло досить просто. Недільним вечором, зробивши від “фоноря” трьох аккордную аранжування, подумав: “О! А звучить не погано…” – і справді з цього начерку вийшов слушну ролик, той самий замовлення, який мені тоді підсунули. Натхнений досить швидкою перемогою над одним роликом я став слухати MIDI з колекцією класики. В одній з симфоній Грега була досить хороша фортепіанна “підкладка”. Є! Далі було вже справою техніки розвинути тему, додати барабани, бас, трохи стрінгів і вуаля – ролик готовий!!! Таким чином, за один вечір були фактично зроблені відразу два замовлення.
Як бачите, була б ідея, а втілити її можна завжди. Потрібно просто о-о-дуже захотіти.
Тим, хто хоче спробувати свої сили у виготовленні аудіо реклами, хочу дати декілька порад:
• ролик повинен бути повністю завершеним: оригінальний, несподіваний початок, змістовна середина, місце для комерційної інформації (як правило – текстової і логічна coda.
• не потрібно робити “переспів” популярного в даний момент шлягера! Зазвичай, люди не запам’ятовують слів такої реклами, а інтерес до неї згасає так само швидко, як і до самого шлягеру. Краще беріть старі, веселі, всім знайомі пісні на кшталт: “Ми вам чесно сказати хочемо…”, “Нам пісня будувати і жити допомагає” і т. п. Правда і в тому і в іншому випадку виникає питання про авторські права, але як правило, замовники кажуть: “Ти роби, а з Дунаєвським я домовлюся!”
• якщо ж вирішено робити оригінальну пісню, то будьте готові до того, що потрібно написати просту і в той же час запам’ятовується мелодію (на кшталт “Nescafe Theme” або “Always Coka-Cola”). Краще, якщо мелодія буде одноактавной, тоді її зможе наспівати (а значить – запам’ятати) будь-яка людина!
джерело