10 речей, популярність яких передбачили задовго до їх появи

Наукова фантастика надто тісно пов’язана з бізнесом. Той же Ілон Маск називав свої ракети на честь кораблів з фільму про «Зоряні Війни» і запускає в космос збірника Азімова.
Рід Хоффман і Пітер Тіль обговорювали футуристичний роман «Лавина» протягом вихідних перед днем заснування платіжної системи PayPal. Ми зібрали десять художніх творів, які передбачили появу сучасних технологій та винаходів, або ж дали натхнення своїм винахідникам.
Штучна їжа – Річард Флейшер «Зелений сойлент» (1973 рік)
Події у фільмі відбуваються в 2022 році в перенаселеному Нью-Йорку, де живе 40 млн осіб. Їжі не вистачає на всіх і більшість змушена харчуватися синтетичної їжею, виробником якої є компанія «Сойлент». Компанія виробляє «зелений сойлент» – високоенергетичні пластини з морського планктону.
У 2014 році в продажу з’явився розчинний порошок Soylent. Виготовлений він із сої та мінеральних добавок і був названий на честь фільму. За кілька останніх років виробник кілька разів оновлював склад продукту.
Продукт виявився настільки популярним, що в Soylent з’явилися конкуренти: Huel, Ambronite і Mana. І хоча в штучної їжі є свої недоліки, її часто критикують за неприємний смак або поганий вплив на ШКТ, однак, багатьом подобається така їжа.
Програми для знайомств – Майкл Андерсон, “Втеча Логана” (1976 рік)
У фільмі показано гаджет Circuit, за допомогою якого можна переглядати голограми людей і обирати тих, хто здається користувачеві найбільш привабливим.
Принцип роботи Circuit можна порівняти з сучасними сервісами для знайомств. Голограму можна прогорнути вниз, або ж натиснути на неї і почати спілкування. Але в Tinder не вистачає однієї функції, яка була показана у фільмі – люди, які сподобалися один одному відразу ж телепортувались в кімнату одного з користувачів пристрої. Знайомитися таким чином було б набагато зручніше, чи не так? До речі, у Росії заявили (Ст. Ст. Путін) про швидку розробку телепортації, очевидно для цього буде задіяна зайва хромосома.
«Розумний дім», інтернет речей – Рей Бредбері, «Очікується ніжний дощ» (1950 рік)
«Розумний будинок» з оповідань Рея Бредбері виконує за людей всю домашню роботу – готує їжу, прибирає і стежить за розкладом дня.
Радянська екранізація оповідання від анімаційної студії Узбекфільм чудово ілюструє роботу такого будинку.
Зараз «розумні» помічники – це досить поширене явище, адже кожна п’ята сім’я в США має такого помічника. За 2017 рік це явище стало дуже популярним. «Розумними» колонками, такими як Amazon Echo або Google Home можна керувати за допомогою голосових команд. Помічники виконують всі механічні завдання своїх господарів – встановлює будильник або включають музичний центр. Такі розумні помічники дозволяють керувати іншими інтернет речами: починаючи від «розумних» чайників, закінчуючи системами безпеки.
Планшет – Артур Кларк, «2001: Космічна одіссея» (1968 рік)
У цьому романі екіпажі космічних кораблів користуються планшетами Newspad. За допомогою планшетів в романі можна було читати книги або дивитися новини онлайн, телефонувати на Землю завдяки надшвидкісному інтернету.
Перші подібні пристрої в реальному світі з’явилися у продажу ще в 2002 році, коли компанія HP випустила модель Microsoft Tablet PC. Зараз подібні планшети є майже у кожної другої людини, а ще NASA замінила ними всі паперові інструкції для своїх пілотів.
Але до швидкісного інтернету в космосі поки що далеко – астронавти NASA скаржаться на невелику швидкість завантаження веб-сторінок в браузерах своїх планшетів.
Машинне навчання – Айзек Азімов, «Підстава» (1942-1993 року)
Цикл романів Азімова пов’язаний на понятті «психоісторія» — на ідеї, що люди зібрали достатньо інформації, щоб позбутися невизначеності і можуть передбачати і планувати своє майбутнє.
Кількість людей, яких торкнувся цей історичний процес має бути досить багато, щоб результат статистичних підрахунків були вірними.
Люди не повинні знати про існування психоісторії, а отже, нічого не повинні знати і про передбачення. Тільки тоді знання про майбутнє не розчарують їх і не змінять модель поведінки.
Люди – єдині розумні істоти у цілій галактиці.
Зараз для прогнозування майбутніх процесів застосовують машинне навчання, але більшість алгоритмів розроблені під значно більш вузькі завдання – наприклад, для прогнозування поведінки покупців.
Разом з тим, розвивається напрямок глибокого вивчення методів, які засновані на навчання загальним уявленням, а не спеціальним алгоритмом. Детальне вивчення вимагає великих обчислювальних потужностей, саме тому воно поки не настільки популярний, як хотілося б.
«Розумні» годинник – Джина Роденбері, «Зоряний шлях: Оригінальний серіал» (1966-1969 роки)
«Зоряний шлях» передбачив появу віртуальних помічників, бездротових навушників відеодзвінків і «розумних годин. У серіалі всі учасники «Зоряного Флоту» користуються годинами, які нагадували сучасний пристрій Apple Watch і використовують ці години для дзвінків.
«Розумні» годинник почали масово виробляти в 2014 році. Тоді свої моделі представили такі компанії, як Apple, Samsung, Microsoft, Sony і Motorola. За інформацією дослідного центру CTA, в 2018 році «розумні » годинник мали 18% американських сімей, що на 6% більше, ніж у минулому році. «Розумні» годинник дозволяють користувачам дзвонити, дізнаватися погоду, вимірювати пульс і навіть стежити за вагою.
Електрокари – Джон Браннер, «Всім стояти на Занзібарі» (1968 рік)
Події роману відбуваються у 2010-х роках — американські вулиці заполонили легкові автомобілі на сонячних батареях і автобуси на вітрогенератори.
Реальність насправді дещо відрізняється від подій у романі. За інформацією Statista, до 2018 року було виготовлено 1,9 млн електромобілів по всьому світу. Ця цифра в 170 разів менше кількості населення в США.
Розвинені країни стимулюють продажі електричних транспортних засобів з допомогою пільгових податків для їх власників і виробників, а також – за допомогою різних субсидій автоконцернам та інвестицій в дослідження.
При цьому, автор роману точно зазначив чисельність населення нашої планети на початку 2010-х років – 7 млрд людей. Браннер з цього приводу пише наступне:
«Якщо на початку двадцятого століття населення планети, якщо розмістити їх один з одним, можна було вмістити їх усіх на Острові Уайт (380 км2), то в двадцять першому столітті для цього знадобиться весь Занзібар (1554 км2)».
Біонічні кінцівки – Мартін Кайдин ” Кіборг “(1972 рік)
Головний герой цього роману – це астронавт, який, на жаль, пережив крах свого космічного корабля, внаслідок чого втратив руку і очей. Після травми він потрапляє в експериментальну програму по розробці штучних кінцівок. Саме там герою імплантують протези, які дозволяють йому розвинути «надлюдську швидкість і силу.
На початку 2018 року італійські вчені розробили бионическую руку з “зворотним зв’язком”, яка дозволяє власнику на дотик відчути до яких саме предметів він торкався-до твердим або м’яким? Основне завдання вчених – створити протези з повною функціональністю людських кінцівок і простим управлінням, а не «надсилою», як в коміксах.
Віртуальна реальність – Кір Буличов, «Мільйон Пригод» (1976 рік)
Головна героїня роману Аліса Селезньова потрапляє в місто «Жангле-три Крапки», де функціонує атракціон віртуальної реальності. Цей атракціон допомагає туристам «здійснювати дивні та цікаві подорожі на планеті, якої немає в нашій Галактиці».
В реальному світі технологія віртуальної реальності використовувалася на тренажерах для військових пілотів. Перші шоломи віртуальної реальності з’явилися в 90-х роках. Популярними вони стали тільки за кілька останніх років, коли свої пристрої віртуальної реальності Oculus випустили (Rift), HTC (Vive) і Sony (PlayStation VR).
Зараз технології віртуальної реальності використовуються для розваг, зокрема, у відеоіграх і перегляд спеціальних кінофільмів, які були зняті з застосуванням спеціальних технологій. На початку 2018 року в Китаї відкрився розважальний парк атракціонів із застосуванням технологій віртуальної реальності
Відеочати – Брати Стругацькі “Хлопець з пекла” (1973 рік)
В оповіданні братів Стругацьких про мілітарної планеті Гиганда, жителі спілкувалися лише з допомогою відеодзвінків, ніби як по сучасному Skype.
“Сидить герой перед своїми екранами. На кожному з екранів – по морді, а то й по дві, і з усіма цими пиками він розмовляє. Мене наче ніж у спину загнали. Уявив я собі як я дратуюся там на пагорбі, влаштовую істерику, а він сидить собі в тіні, дивиться на все крізь екран і тихенько хіхікає».
Відеозв’язок з’явилася ще в XX столітті, але якість зв’язку не такий вже й хороший. Відеофони ж мали громіздкий вигляд і були дуже дорогими. Перша комерційна веб-камера продавалася ще в 1994 році, а на початку 21 століття виробники почали випускати ноутбуки з вбудованими веб-камерами. Це і стало причиною здобуття популярності відеозв’язку.
Страх стеження через веб-камеру брати Стругацькі також передбачили. В кінці 2017 року в соцмережах стали популярними жарти про агентів ФБР, які нібито бачать все, чим займаються користувачі, сидячи за ноутбуком. У 2018 році китайська компанія Huawei випустила ноутбук з камерою-антишпигунів, яка ховається всередину корпусу тоді, коли її не використовують.