fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

5 чудових фільмів, які знімали дуже-дуже довго

Новий «Божевільний Макс», екранізація роману братів Стругацьких і інші картини, які застрягли у виробництві на багато років.
1. Божевільний Макс: Дорога люті
Mad Max: Fury Road
Австралія, США, 2015 рік.
Фантастика, бойовик, дизельпанк.
Тривалість: 120 хвилин.
IMDb: 8,1.
У 1985 році у франшизи «Божевільний Макс» вийшла третя частина «Під куполом грому». Фільм виявився комерційно успішним, але багато критики його лаяли. Тоді австралійський режисер Джордж Міллер вирішив, що історія Макса Рокатански закінчена.
Але до кінця дев’яностих йому прийшла ідея нової стрічки про те ж героя. У продовженні постапокаліптичній історії мародери знову билися за ресурси. На цей раз — за живих людей. Разом з британським художником Бренданом Маккарті режисер створив детальну розкадрування і до 2001 року планував розпочати виробництво.
Однак після подій 11 вересня грянула фінансова криза і курс австралійського долара різко підскочив, що зробило зйомки на батьківщині Міллера невигідними. Потім виникла проблема з виконавцем головної ролі. Мел Гібсон, який зіграв у трьох попередніх картинах, на початку двотисячних посварився практично з усіма голлівудськими босами, і фінансувати картину з його участю ніхто не хотів.
До 2006 року Міллер все ж зважився знімати продовження, правда, вже без Гібсона. На головну роль хотіли взяти Хіта Леджера, але він помер в 2008 році. Трохи пізніше оголосили, що новим Максом Рокатански стане Том Харді і знімальна група відправиться в пустельну місцевість Брокен-Хілл в Австралії.
Для режисера було важливо знайти підходящу локацію, оскільки більша частина фільму — це погоні на автомобілях, і Міллер хотів знімати все не з допомогою комп’ютерних ефектів, а на натурі. Але по невдалому збігу до моменту старту зйомок зазвичай в посушливому регіоні почалися проливні дощі, що перетворили пустелю в болото з жабами. Міллер почекав ще рік, але потім все ж переніс роботу в африканську Намібію.
В результаті картина вийшла на екрани тільки в 2015 році. На жаль, грандіозного касового успіху вона не досягла, проте її дуже високо оцінили фанати і критики. Четвертого «Божевільного Макса» номінували на «Оскар» в 10 категоріях, і шість премій авторам вдалося забрати.
Дивитися в iTunes >
Дивитись на Google Play >
2. Отроцтво
Дитинство
США, 2014 рік.
Драма, притча.
Тривалість: 166 хв.
IMDb: 7,9.
Режисер Річард Лінклейтер почав зйомки цієї стрічки в 2002 році. Він вирішив розповісти історію дорослішання дитини з типової американської родини. Хлопчик Мейсон переживає розлучення батьків, захоплюється музикою і підлітковими фільмами. А потім починає цікавитися дівчатами і випивкою.
Зі зйомками не було проблем, а виробництво йшло за планом. Але щоб максимально правдоподібно передати образ дитини, на головну роль взяли семирічного Елара Колтрейна. При цьому відразу ж підписали контракт, згідно з яким актор залишиться в картині до кінця зйомок. До роботи поверталися двічі в рік протягом 11 років.
Причому конкретного сценарію у режисера не було, тільки загальні начерки: він, звичайно ж, не міг передбачити, що станеться в світі в майбутньому. І таким чином в кадрі ви побачите не спецефекти, грим або якісь підміни, а реальне дорослішання людини, старіння його батьків, зміни в житті країни і модні тенденції часу.
Фільм вийшов в 2014 році і відразу удостоївся безлічі нагород, отримавши, зокрема, шість номінацій на «Оскар».
Дивитися в iTunes >
Дивитись на Google Play >
3. Кава і сигарети
Coffee and Cigarettes
США, Японія, Італія, 2003 рік.
Комедія, драма.
Тривалість: 95 хвилин.
IMDb: 7,1.
Знаменитий Джим Джармуш почав знімати цю картину ще у 1986 році. Він вирішив зібрати безліч короткометражок, де герої будуть просто сидіти за столом, пити каву, курити і розмовляти.
Спочатку відзняли лише 16-хвилинний фільм з Роберто Беніньї — той якраз працював у Джармуша в стрічці «Поза законом». Пару йому склав Стівен Райт. Через три роки з’явилася «Мемфіська версія» про близнюках, які сперечалися, хто з них злий. А в 1993-му — «Десь в Каліфорнії». У цій новелі Том Вейтс і Іггі Поп обговорюють, як кинути курити.
Фінальна версія картини з 11 історій вийшла лише в 2003 році. Всі сюжети об’єднують кілька параметрів: чорно-біла картинка, кава, сигарети. І головне — повна відсутність будь-якої динаміки, герої просто розмовляють.
Така структура змушує забути, що фільм розтягнувся у виробництві на роки, хоча побачити молодого Беніньї і тут же Тома Вейтса в більш зрілому віці дуже незвично.
4. Важко бути богом
Росія, 2014 рік.
Фантастика, драма.
Тривалість: 177 хвилин.
IMDb: 6,7.
Через чотири роки після виходу книги «Важко бути богом» режисер Олексій Герман захотів екранізувати твір. У 1968 році він разом з Борисом Стругацьким написав перший варіант сценарію. Але тоді ж радянські війська увійшли до Чехословаччини, і з політичних міркувань керівництво заборонило знімати суперечливу картину.
До роботи повернулися вже після початку перебудови. Але продюсери «Совінфільма» вирішили не віддавати постановку Герману, а найняли Петера Фляйшмана з ФРН. Стругацькі не змогли знайти з ним спільну мову і тому покинули проект. В результаті Фляйшман випустив свою картину в 1989 році, але багато хто залишилися їй незадоволені.
Олексій Герман вирішив продовжити роботу над власною версією. Новий сценарій взялися писати вже в дев’яності. Цього разу виступила співавтором дружина режисера Світлана Кармаліта, і вони вирішили сильно відійти від першоджерела.
Зйомки почалися в 2000 році. На головну роль Дон Румата — спостерігача, відправленого на загрузнула в середньовіччі планету, — взяли Леоніда Ярмольника. Робота продовжилася до 2006-го. А потім ще кілька років витратили на монтаж і озвучування: темп сильно знизився з-за проблем зі здоров’ям Олексія Германа. У прокат стрічка вийшла тільки в 2014 році. На жаль, режисер не зміг її побачити: він вже помер. Фінальний монтаж робив його син Олексій Герман — молодший.
5. Людина, яка вбила Дон Кіхота
The Man Who Killed Don Quixote
Іспанія, Великобританія, Франція, Португалія, 2018 рік.
Фентезі, комедія, пригоди.
Тривалість: 132 хвилини.
IMDb: 6,4.
Ще в 1989 році Террі Гілліам вирішив екранізувати роман Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот». На головну роль навіть планували запросити Шона Коннері, а Санчо Пансу міг зіграти Денні де Віто. Але незабаром після початку роботи режисер покинув проект через недостатнє фінансування. Майстру спробували знайти заміну, але поступово виробництво згорнули.
В кінці дев’яностих Гілліам знову повернувся до історії, значно переробивши її і додавши фантастичну складову з переміщеннями в часі, і через пару років навіть почалися зйомки. На роль Дон Кіхота взяли Жана Рошфора, але незабаром він пошкодив спину, і все знову застопорилося.
До 2008 року вже пішли розмови про те, що в картину планують запросити Джонні Деппа або Юена Макгрегора, але потім почалися чергові проблеми з фінансуванням, виробництво згорнули.
До остаточної версії приступили тільки в 2016 році. Тепер головний герой у виконанні Адама Драйвера приїжджає знімати фільм по книзі Сервантеса і зустрічає там старого шевця, який колись зіграв Дон Кіхота.
Тут можна навіть сказати, що Гілліам частково вирішив розповісти в сюжеті про своєї багаторічної роботи над картиною. А найсумніше, що незабаром після прем’єри продюсери позбавили режисера прав на його стрічку.
Дивитися в iTunes >
Дивитись на Google Play >
Читайте також
??????
10 захоплюючих британських серіалів, незаслужено обділені увагою
6 російських серіалів, які не соромно дивитися
10 кращих англійських детективів з закрученим сюжетом
7 божевільних комедій раннього Вуді Аллена
«Кімната»: чому варто подивитися найгірший фільм в історії