Бізнес і пірингові мережі

Напевно, залишилося зовсім мало користувачів Інтернету, які не знають про послуги безкоштовної IP-телефонії Skype. Дійсно, навіщо платити гроші за телефонні переговори, коли можна спілкуватися безкоштовно? Skype – це один з прикладів успішного використання пірінгових мереж в бізнесі і повсякденному житті.
Що таке пірингові мережі? Інша назва – P2P мережі або «peer-to – peer», що перекладається як «рівний з рівним». Пірингові мережі – це мережі Інтернету, які забезпечують прямий зв’язок при передачі файлів між клієнтами без участі посередників. Саме за такими службами, хочемо ми того чи ні, майбутнє Інтернету. Навіть не фахівцю видно, що застосовуються зараз в Інтернеті FTP –архівів не вистачає пропускної здатності, вони не справляються з потоками інформації і зростаючим числом споживачів. Багато популярні сервери перевантажені та одночасне звернення до них безлічі клієнтів викликає проблеми з отриманням інформації. P2P мережі володіють цілим рядом переваг: більш широкою смугою проходження інформації, високою «живучістю» і великими можливостями по публікації контенту. Щоб зрозуміти роботу пірінгових мереж, треба розглянути історію їх створення. До середини 90-х років 20 –ого століття в молодому Інтернеті виникла така ж проблема, як зараз – каналах зв’язку стало не вистачати пропускної здатності для передачі великих програм, особливо музичних записів, тільки що народжений форматі MP3. Вихід із ситуації знайшов 18-річний студент Шон Феннінг. Він придумав систему під назвою Napster. Будь-який користувач представляв в мережу Napster відомості про наявних у нього файлах, що заносилося в базу даних разом з адресою комп’ютера. Кожен бажаючий міг звернутися в цю базу даних , встановити зв’язок з цим комп’ютером і завантажити потрібну запис, тобто кожен повинен був щось вкласти в мережу і тоді міг користуватися послугами всієї мережі. Мережа дуже швидко зросла до 70 мільйонів клієнтів. Багато звукозаписні компанії понесли від існування Napster значні збитки. Наприклад, музичний файл можна було купити один раз і поширити в безлічі копій з комп’ютерів в Napster безкоштовно без участі самих компаній. У 2001 році за судовим рішенням Napster закрили, угледівши в її діянні порушення авторських прав, але ідея залишилася жити. Організувались нові пірингові мережі. Вони стали децентралізованими і взагалі виключили бази даних, тепер база даних фактично розподілена по комп’ютерах користувачів. Відключати стало нікого, в суд подавати теж не на кого.
Сучасна пиринговая мережа характеризується трьома ознаками: взаємне використання ресурсів, децентралізація і самоорганізація. Народилася нова схема взаємовідносин в Інтернеті рівних партнерів без центрального сервера, що дає більш широкі можливості швидкого отримання потрібної інформації. З розвитком Інтернету звичайна схема взаємовідносин в Інтернеті через центральний сервер буде відходити на другий план. На перший план виходить складна проблема авторського права при розвитку P2P мереж. Великі звукозаписні компанії сходяться на думці, що загальне зниження виробництва музичних дисків у світі в останні роки пов’язано з розвитком пірінгових мереж і справедливо розглядають їх як реальну загрозу бізнесу. Тисячі юристів у США та Євросоюзі працюють над проблемою – як дотримати авторське право при розвитку пірінгових мереж? У Росії ця проблема менш актуальна з-за невеликого, порівняно з західними країнами, розвитку P2P мереж. Можливо, нам по мірі розвитку цих мереж, вдасться використати західні напрацювання в цьому складному питанні.
Основні пірингові мережі в сучасному Інтернеті:
1.Мережа Gnutella. Прямий нащадок Napster, створена з метою усунення її помилок. Інформація про доступні файлах тут взагалі не зберігається, при кожнім новому запиті виконується пошук. Спеціальної настройки комп’ютера не потрібна. Програмний модуль Gnutella називається – «сервент». Він виконує роль сервера і клієнта. Запит на пошук файлу проходить по всій мережі Gnutella( це її основний недолік).Після знаходження файлу комп’ютери зв’язуються безпосередньо.
2.Мережа Direct Connect.Використовує замкнуті пірингові спільноти – «хаби». Хаб – це сервер, що керує доступом до мережі і обміном файлів, через нього організується підключення. З’єднання стає можливим, якщо користувач надав в хаб певний обсяг файлів. Створені хаби практично з будь-якої тематики, але потрапити в хороший хаб не просто, треба багато чого запропонувати самому. Дана мережа – це елітарна мережу.
3.Мережа Fast Track ( в Росії зветься «коза»). У цій мережі використовуються «суперузлы» – це своєрідні часові бази даних, що містять списки доступних файлів. Клієнт, щоб використовувати дані «суперузла», повинен також викласти у нього певну кількість інформації. Дана мережа найкраще дотримується авторське право, але разом з тим є мережею найбільш засміченою вірусами.
4.Мережа eDonkey ( eDonkey2000или eD2K). В Росії цю мережу називають «ослик».Мережа у своїй роботі формує «хеш-посилання», де вказується адреса файлу. Пошук у цій мережі ведеться автоматично за допомогою звичайних засобів Інтернету. Для кожного користувача обчислюється показник його попередньої поведінки. Наскільки користувач сумлінно представляв свої файли в мережу, настільки він швидко буде обслужений в цій мережі.
5.Мережа Soul Seek ( в Росії зветься «ховрах»). Дана мережа працює з музичними файлами, постійно переслідується за порушення авторських прав, багато разів закривалася й знову відроджувалась. Складна доля цієї мережі пояснюється наявністю у неї центрального сервера. У цій мережі можна легко встановити особисті зв’язки за інтересами. Мережа розрахована на користувачів Інтернету з дивними або нестандартними смаками.
6.Мережа Bit Torrent. Це найбільш високошвидкісна мережа. Інформація розповсюджується у вигляді файлів «.torrent» ( або «торенти») з допомогою сервера «трекер». У «торент» містяться всі необхідні відомості для завантаження, а «трекер» розподіляє хід завантаження між учасниками мережі. У цій мережі для кожного файла утворюється своєрідна міні-мережу, за допомогою якої він швидко відшукується і передається.
Роль пірінгових мереж у веденні бізнесу з кожним роком зростати. Вже зараз – це безкоштовна телефонна та відео зв’язок, безкоштовне зберігання та отримання інформації, розробка малими силами якісних програмних продуктів, величезні, практично безкоштовні, обчислювальні можливості, в тому числі і для ведення бізнесу та багато іншого. При вирішенні проблеми авторського права в Інтернеті, можливості пірінгових мереж збільшаться в багато разів, а розвиток їх піде лавиноподібним процесом.
Юрій Чашин