Чи можна завантажити людський мозок комп’ютер?

Поки технологічні магнати намагаються змінити наш спосіб життя з допомогою нових смарт-пристроїв або соцмереж, один російський мільйонер поставив перед собою ще більш амбітну мету: трансформувати людську долю.
Для цього він збирається “завантажити” мозок людини в комп’ютер, повідомляє Трістан Куїнн. “За наступні 30 років, – обіцяє Дмитро Іцков, – я доб’юся того, що всі ми зможемо жити вічно”.
Звучить неймовірно, але цей 35-річний чоловік з приємними манерами і тихим голосом не жартує. Кілька років тому він кинув свій бізнес, щоб повністю присвятити себе більш важливого для людства справі. “Я на 100% впевнений, що це можливо. Інакше б не починав”, – говорить він.
Захоплююча мета – і наскільки вона реальна? У Іцкова не надто багато часу, щоб це перевірити. “Якщо не розробити технологію безсмертя, то в наступні 35 років я помру”, – міркує він.
Люди не здатні уникнути смерті, принаймні поки що, бо клітини нашого організму з часом втрачають здатність до відновлення. Ми стаємо вразливими до серцево-судинним та іншим віковим хвороб, які вбивають близько двох третин з нас.
Тому пан Іцков вирішив вкласти велику частину своїх статків сміливий план, спрямований на те, щоб обійти старіння. З допомогою найбільш прогресивних наукових досліджень він хоче розгадати таємниці людського мозку, а потім навчитися переносити цей мозок комп’ютера, звільняючи людину від обмежень біологічного тіла. “Моя кінцева мета – дати людської особистості повністю нове тіло”, – говорить він.
Пан Іцков з дитинства цікавився створенням неможливого. Його дитинство припало на радянські 1980-ті. “Найбільше, я мріяв стати космонавтом і вийти у відкритий космос”, – згадує він. Особливо його вразила одна сцена з фантастичного роману: “Герой випив таблетку безсмертя і врешті-решт залишився літати на орбіті Землі. Пам’ятаю, я задумався: а що я буду робити, якщо досягну безсмертя?”
І чи можна вважати його план пересадки мозку в комп’ютер чимось більшим за фантастичну вигадку? Науковий директор його “Ініціативи 2045” Рендел Куне – нейроученый, що раніше працював дослідником і викладачем в Центрі пам’яті мозку і Бостонського університету, – відмахується від натяків на те, що пан Іцков, можливо, втратив зв’язок з реальністю. “Всі дані свідчать про те, що теоретично це можливо – хай надзвичайно складно, але можливо, – говорить доктор Куне. – Такої людини, як він, можна назвати провидцем, але не божевільним, тому що це б означало, що ви вважаєте його ідеї нереальними. А вони реальні”.
Теоретична можливість, про яку говорить Рендел, тісно пов’язана з особливостями функціонування людського мозку, які нейронаука ще до кінця не вивчила. Наш мозок складається приблизно з 86 млн нейронів – взаємозв’язаних клітин, які передають один одному інформацію через електричні розряди, які поширюються мозком, як хвилі.
І саме на підставі мозку формується індивідуальна свідомість? Це найбільша загадка науки, вважає нейробіолог Рафаель Юсте з Колумбійського університету. “Питання в тому, як саме здійснюється стрибок від фізичних клітин, з яких складається мозок, до нашого світу мислення – думок, спогадів, почуттів”, – каже професор.
У спробах зрозуміти мозкові процеси, багато хто з учених проводить аналогію між мозком і комп’ютером. Згідно їй, мозок переробляє вхідні дані у вихідні – сенсорну інформацію в дії – з допомогою певних обчислень. Це і є теоретичне підґрунтя ідеї про “завантаження свідомості”.
Якщо б вченим вдалося скласти повну карту цього процесу, то, можливо, вдалося б і скопіювати мозок на комп’ютер, разом з індивідуальною свідомістю. Так вважає доктор Кен Гейворт, нейроученый, який вдень досліджує мозок мишей в Дослідницькому центрі Джанелия (штат Вірджинія), а ночами думає про те, як пересадити свій мозок.
На його думку, шлях до мети – скласти так званим “конектом”, повну карту всіх складних зв’язків між нейронами мозку. Саме тут, стверджує пан Гейворт, ховається інформація про те, що робить нас такими, як ми є, хоча це ще не доведено. “Мій комп’ютер – це лише нулі та одинички на жорсткому диску. Що б з ними не відбувалося, якщо перенести їх на інший комп’ютер, все буде так само. Так повинно бути і зі мною, – пояснює він. – І при цьому не важливо, де знаходиться мій конектом – у фізичному тілі або встановлений в роботі”.
Але Кен – реаліст. “На жаль, нам ще дуже далеко до складання людського конектома, – визнає він. – Для прикладу, щоб скласти конектом мозку мухи знадобиться рік-два. Що ж до людського мозку, з сьогоднішніми технологіями це просто неможливо”.
Є й інша теоретична перешкода. Навіть якщо б нам вдалося скласти карту всіх з’єднань людського мозку, для його завантаження на інший носій необхідно ще й постійно зчитувати безперервну діяльність всіх нейронів.
Але тут панові Ицкову може несподівано повезти, каже пан Юсте, який стоїть біля витоків найбільшого в світі нейронаучного проекту дослідження мозку BRAIN Initiative. Цей американський проект отримав 6 млрд доларів фінансування і спрямований на розгадку таємниць розладів мозку, таких як хвороба Альцгеймера.
В рамках проекту пан Юсте сподівається скласти карту взаємодії нейронів мозку – закономірностей виникнення і поширення імпульсів у часі. “Ми хочемо виміряти всі сплески активності всіх нейронів одночасно. Раніше вважалося, що це неможливо”, – говорить він.
З таким підходом не обов’язково починати з карти конектома. Ще не опублікованому дослідженні пан Юсте вперше відбив всі гіпнотичні електричні спалахи, що відбуваються в кількох тисячах (а отже, майже в усіх наявних) нейронах однією з найпростіших нервових систем – крихітної безхребетної гідри. “Було дуже цікаво, – розповідає він. – Але ми поки що не можемо пояснити значення всієї цієї нейронної активності. Ми ніби підслуховувати розмову незнайомою нам мовою”.
За наступні 15 років пан Юсте планує скласти та інтерпретувати мапу активності нейронів у корі головного мозку миші. Але кінцева мета – зчитування активності людського мозку. “Порівняємо мозок з комп’ютером. Щоб встановити його кудись, треба його спочатку “завантажити”, тобто розшифрувати. Думаю, проект BRAIN Initiative як раз в цьому допоможе”.
Втім, до здійснення мрії пана Іцкова ще дуже далеко. Зокрема, один з провідних нейроученых Дюкського університету стверджує, що мозок у його динамічної складності, яка і робить людину людиною – неможливо скопіювати. “Не можна знайти код інтуїції, почуття прекрасного, любові і ненависті, – говорить доктор Мігель Николелис, що зараз розробляє екзоскелет для паралізованих, яким можна було б управляти думкою. – Немає ніякого способу звести людський мозок до цифрового коду. Це просто неможливо – настільки спростити неймовірно складну систему і транслювати її в алгоритмічний процес”.
Пан Юсте також далекий від переконання, що мозок подібний до комп’ютера, і його можна скопіювати в штучний механізм. І нейронаука поки не може пояснити, як саме мозок породжує нашу особистість, і не може довести, що завантаження мозку неможливо, зазначає він. Тому, на його думку, суспільству не зашкодить подумати, що може статися, якщо зусилля пана Іцкова увінчаються успіхом. “Стежка, що веде через новітні нейротехнологии до кращого розуміння мозку, теоретично може призвести і до можливості завантаження мозку, – каже пан Юсте. – Вчені, які працюють у цій галузі, повинні мислити далекоглядно”.
Завантаження мозку тягне за собою величезні ризики. “Якщо можна буде скопіювати мозок і завантажити його на інший носій, значить, його можна клонувати, – продовжує пан Юсте. – Це підніме дуже складні питання, пов’язані з визначенням сутності людської особистості”.
Пан Іцков про це не хвилюється. “На питання про етику я відповім вам так, як відповів мені його святість Далай-лама, коли я відвідав його в 2013 р. Він сказав, що можна робити, якщо твій мотив – допомогти людям”, – сказав він.
Але така відповідь не задовольняє пана Юсте, що входить в комітет з питань етики при проекті BRAIN Initiative: “Я включив би питання завантаження мозку в перелік, які слід дуже детально продумати та обговорити”.
Тим часом пан Іцков вже планує як буде проводити вічне життя. “Найближчі кілька століть я волів би прожити в декількох тілах. Одне буде десь у космосі, друге – голографічне, а моя свідомість буде переміщатися між ними”.
За підрахунками вчених, до нас на Землі вже померли 107 млрд людей.
По мірі того, як у наступні десятиліття будуть розвиватися наші уявлення про мозок, стане зрозуміло, хто такий пан Іцков – дійсно провидець або просто ще один фантазер, який мріє про неможливу.