Чому писати від руки корисно?

Комп’ютери, планшети, смартфони, платіжні термінали – всі ці і інші гаджети для введення інформації вимагають натиснути готові кнопки, вибираючи потрібну серед інших. Це зручно, швидко і полегшує подальше читання, однак, науковці кажуть, що дітей треба вчити писати від руки навіть сьогодні, в еру друкованих літер.
У багатьох країнах через повсюдного наявність електронних гаджетів вводяться нові стандарти освіти, які дозволяють менше часу приділяти вправам з ручкою і більше тренуватися з клавіатурою. Наприклад, у США останній штат відмовився від обов’язкового вивчення рукописного листа ще в 2011 році, а вперше така ідея в американських вчителів з’явилася ще в середині минулого десятиліття, пише New York Times.
Однак психологи та науковці по нейрології кажуть, що сьогодні ще надто рано забувати про писання від руки. Нові дослідження стверджують, що вміння каліграфічно виводити букви на папері тісно пов’язане з кращою здатністю до навчання. Коли діти пишуть, вони також вчаться швидше читати, а також розвивають здібності до генерації ідей та запам’ятовування інформації.
«Коли ми пишемо, автоматично активується унікальна ланцюг нейронів, – каже Станіслас Деаєн. Він працює психологом в Коледжі Франції в Парижі. – Підкірка розпізнає написаний символ, вона ніби симулює його в голові. При цьому активація цього ланцюга також сприяє іншим здібностям людини, про яких ми не здогадувалися. Навчання стає легше».
Писати слід від руки – кажуть дослідження. Проведене в 2012 році вченим Університету Індіани Кариною Джеймс дослідження підтверджує слова вченого. Дітлахам, які ще не вміли читати і писати, показували букву або якусь форму на картці і просили їх відтворити її. Для цього малюкам давали три способи: обвести контур на папері з сіткою, намалювати його на чистому аркуші або надрукувати символ на комп’ютері. Після тесту дітей розміщували в магнітно-резонансноq сканер для зчитування роботи їхнього мозку та повторно показували їм ті ж самі зображення.
Дослідники встановили, що ручне повторення форми букви або фігури мала великий вплив на активність нейронів. Коли малеча малювала на папері від руки, в її голові активувалися три зони. Вони також працюють, коли дорослий пише або читає: це ліва веретеноподібна звивина нижня лобова звивина і задня тім’яна кора.
При цьому ті діти, які друкували запропоновані їм знаки на клавіатурі комп’ютера, не показували подібних ефектів. Активація цих трьох зон в їх голові при повторному показі карток була значно слабшою.
Доктор Джеймс пояснює таку різницю тим, що при рукописному листі мозок людини повинен працювати активніше. Йому необхідно спланувати майбутню форму на папері і керувати м’язами так, щоб можна було вести рукою навіть без спостереження за лінією. При цьому форма букв постійно змінюється, що потребує додаткової активності нейронів.
Саме ця варіативність, за словами фахівця, змушує мозку розвиватися, що виражається як поліпшенням пам’яті, моторних навичок і загального підвищення здатності до навчання. Нейрони повинні розуміти, що кожна різна варіація символу «а» – це одна і та ж буква. «Коли дитина пише некалиграфическую букву, – говорить Джеймс, – це може допомогти йому навчитися. Це одне з перших свідчень того, що мозок змінюється під час практики».
Ще одне дослідження доктора Джеймс поглиблює розуміння того, що дітям необхідно працювати руками для свого успішного розвитку. У ньому дослідниця порівнювала активність мозку у дітей, які власноруч писали букви з тими, хто тільки спостерігав, як це робили інші. Вона зазначає, що тільки реальна робота здатна створити нові ланцюжки нейронів в мозку, які в зрілому віці полегшують навчання і праця.
Те, що рукописне письмо покращує не тільки розпізнавання букв, підтверджують і інші наукові роботи. Їх проводила психолог Вірджинія Бернингер з Університету Вашингтона, яка досліджувала дітей у віці від двох до п’яти років. Вона показала, що друк букв на клавіатурі і каліграфічне письмо активують різні шаблони нейронної активності, що призводить до різниці в навичках малюків.
Коли діти пишуть текст руками, вони стабільно швидше генерують слова, а також висловлюють більше нових ідей у порівнянні з тими, хто компонує тексти на клавіатурі. А сканування мозкової активності у малюків старшого віку показало, що у звичних до ручного письма більше активувалися нейрони пам’яті.
Лист – ліки для хвороб
Однак рукописний ввід інформації на папері здатний тренувати не лише пам’ять і кращу здатність до навчання, стверджує Бернингер. Вона вважає, що лист ручкою розвиває самоконтроль, а інші навіть кажуть, що це може бути методом для подолання дислексії – синдрому, при якому дитина не може засвоїти читання, хоча в іншому може добре вчитися. Воно ж може бути рішенням і для дисграфії у тих, у кого вона з’явилася пізніше. Відсутність вміння писати ручкою на папері – це не явище сучасної епохи друку. Це синдром, який може виникати, наприклад, після травми голови і веде до втрати навичок контролю рук, необхідних для письма. При цьому можуть спостерігатися різноманітні, іноді кумедні наслідки, наприклад, людина може забути як писати друковані літери, проте чудово управлятися з каліграфічним письмом.
Сьогодні не всі експерти переконані, що рукописне лист необхідно дітям, школярам і студентам. Однак єльський психолог Пол Блум каже, що ці нові дослідження вимагають дискусії в науковому співтоваристві. «Коли ви пишете від руки, вже це змушує вас ретельно фокусуватися на матеріалі для вирішення того, що варто записати, – говорить він. – Можливо, це навіть допомагає краще мислити».