Чому займатися спортом треба в міру
Численні дослідження свідчать про те, що під час занять спортом виробляються ендорфіни і вже буквально через 40 хвилин після початку тренування ви повинні відчувати прилив сил і позитиву. Але насправді не все так райдужно. У спорту є своя темна сторона — так звана депресія атлета. Про це явище ми і поговоримо сьогодні.
Так вже в житті все влаштовано, що навіть дуже корисні речі у великій кількості перетворюються на отруту. Заняття спортом, на жаль, не виняток. Зазвичай тренування є відмінними природними антидепресантами, але в деяких випадках вони можуть мати зворотний ефект.
Недавнє дослідження показало, що у 25% спортсменів можна спостерігати ознаки депресії. Протягом декількох років учені збирали дані про життя 465 спортсменів. У жінок ознаки депресії виявлялися в два рази частіше, ніж у чоловіків. Найбільше страждали легкоатлетки: у 38% були виявлені клінічні симптоми депресії. Слід зазначити, що учасники експерименту були студентами, так що, крім спорту, на їх настрій впливали заліки, іспити тощо.
Більш ранні дослідження, проведені в Колумбійському університеті Нью-Йорка, показали, що надмірне захоплення тренуваннями може призвести до вигоряння. Автор одного з досліджень Керол Юінг Гарбер (Carol Ewing Garber) зазначила, що 2,5–7,5 години тренувань в тиждень позитивно впливали як на фізичне, так і на емоційний стан піддослідних.
Більша кількість занять в підсумку призводило до погіршення самопочуття.
Найцікавіше в тому, що, знаючи про позитивний вплив спорту на моральний стан, багато йдуть в зал або на пробіжку, щоб підняти собі настрій, і ізолюють себе від людей, в той час як, навпаки, повинні були б позбавлятися від депресії за допомогою спілкування.
Це стосується тих, хто зазвичай тренується в самоті. Наприклад, готується до марафону або змагань з триатлону, коли тренування займають досить багато часу (2-3 години в день). Люди не віддають собі звіту в тому, що вони довго перебувають наодинці з собою і позбавляються соціального взаємодії і підтримки, які так потрібні у складні моменти.
Однак проблема насправді набагато глибше, ніж здається. Якщо часу на відпочинок не достатньо для повного відновлення, виникає перетренованість і, як наслідок, фізична втома, організм зношується. Все це може викликати фізіологічні зміни і депресію. Керол Юінг Гарбер зазначає, що, якщо ви нехтуєте відпочинком, страждає якість сну і автономна нервова система може прийняти удар на себе. В результаті виникає гормональний дисбаланс, який негативно впливає на фізичний та психологічний стан.
Дослідження ще не закінчені і висновки не підтверджені достатньою кількістю результатів, однак не варто нехтувати цією інформацією. Якщо ви думаєте, що проблеми бувають тільки у професійних спортсменів, ви помиляєтеся.
Любителі доводять себе до знемоги не рідше професіоналів.
І тоді з’являється дуже неприємне стан втоми й безнадії, нерозуміння, для чого все це потрібно, навіщо брати участь у змаганнях. Відчувати таку біль і втому заради поліпшення результату на кілька хвилин або отримання медальки?! Подібні думки у результаті призводять до того, що людина може зійти з дистанції на змаганнях або зовсім кинути заняття колись так гаряче улюбленим спортом. Це повне фізичне і емоційне вигорання.
Що робити? Не доводити себе до такого стану і відпочивати. Прислухатися до свого тіла, вести щоденники тренувань, зазначати в них як фізичне, так і емоційне самопочуття. До того ж є програми та спортивні гаджети, які допомагають контролювати себе. Вони показують в графіках і числах кількість переробки, час, необхідний на відновлення, пік фізичної активності та інші дані.