Цифрова еволюція німецького медіа-концерну Axel Springer
Якщо зайти на останній поверх вежі Axel Springer в Берліні, здається, ніби потрапив в епоху, яка давно минула. «Журналістський клуб» німецького медіа-видавця — обшита деревом кімната, заставлена стелажами зі старовинними книгами і шкіряними кріслами, обвішана класичними картинами. «Це символ», — каже гендиректор концерну Матіас Депфнер.
Наскільки цей символ актуальне, незрозуміло. Адже бізнес Axel Springer стрімко змістився з друкованих ЗМІ (хоча йому досі належать Bild і Die Welt — дві провідні щоденні газети Німеччини) в цифрове поле. У 2000 році він майже не заробляв на цифровому сегменті. На кінець 2016-го останній забезпечив понад 72% операційного доходу концерну. Його доходи зросли на 37% — від €434 млн в 2006 році до €596 млн в 2016-му.
Чотири роки тому Axel Springer продав кілька газет і журналів. Зокрема, Hamburger Abendblatt і Berliner Morgenpost за $1,2 млрд. В 2015-му він ледь не купив британську газету Financial Times, що має потужне присутність в інтернеті, але поступився японському фінансового видання Nikkei, що виклало за угоду $1,1 млрд. Подейкують, що акціонери від того зітхнули з полегшенням.
Втім, перелік придбань Axel Springer в цифровому сегменті за останній десяток років розрісся до 150 найменувань. Наприклад, одна з популярних тематичних платформ у його власності — найвідвідуваніший в Німеччині сайт з пошуку роботи StepStone. Інші подібні сайти у власності концерну — майданчики, де продаються старі машини, рекламується житло на відпустку, вакансії або нерухомість. В Axel Springer найприбутковіша колекція таких платформ. Ще один його великий бізнес — Idealo, популярний сайт з порівнянням цін і підказками для економних господинь.
Серед останніх закордонних поповнень BusinessInsider, виключно цифровий новинний сайт, відомий клікабельними заголовками і фішками начебто «Самі круті люди Кремнієвої долини віком до 40-ка», і eMarketer, нью-йоркський ресурс, який збирає і публікує дані цифрового ринку. У минулому році Axel Springer спільно з південнокорейським Samsung заснував сервіс мобільних новин Upday — тут алгоритми і люди-редактори створюють персоналізовані новинні стрічки користувачів.
З будівлі концерну в Берліні видно її акселератор для стартапів. Це спільний проект з Plug and Play — компанією з Кремнієвої долини, що на початкових етапах працювала з Google і PayPal. Його завдання — допомагати концерну аналізувати потенційно революційні проекти на ранній стадії, які Axel Springer може тоді купити або за якими варто спостерігати. Останнім часом концерн почав робити прямі інвестиції в невеликі американські стартапи зразок Thrillist.com (сайт про життя і стиль для молодих чоловіків). Також у квітні він придбав маленькі пакети в таких велетнях, як Airbnb (сайт з пошуку і оренди житла) і Über (сервіс таксі).
Таке розмаїття інвестицій спантеличує. Професор Мюнхенського університету Людвіга — Максиміліана Ніл Турман, який спеціалізується на медіа, каже, що Axel Springer повинен максимально прозоро звітувати про компаніях, в яких йому належить частка. Нерідко видання групи друкують відповідні примітки в статтях про її фінансові інтереси, але в деяких матеріалах таких приміток немає, зазначає він.
Участь Axel Springer у конкурсі за Financial Times підкреслює той факт, що попит на традиційну журналістику тримається. У січні група запустила нову виключно друковану газету Fussball Bild — це перша спортивна щоденка в Німеччині. Але в більшості друкованих видань, які входять в концерн, тиражі стабільно падають. Загальний щоденний оборот Bild з 2006-го по 2016-й зменшився вдвічі — від 3,8 до 1,9 млн. Інвестуючи в цифрові платформи оголошень і реклами, Axel Springer купив собі час на те, щоб спробувати врятувати традиційний новинний бізнес, стверджує медіа-аналітик Катя Ріфлер. Якщо стартапи допоможуть у цьому нелегкому завданні, можуть навіть якось запросити до «Журналістського клубу».