Домени: яке майбутнє у доменної індустрії?

Нагадаємо, що в 1992 році тільки з’явився гіпертекстовий протокол (HTTP), без якого неможливо уявити сучасний інтернет, а всесвітня Мережа використовувалася в основному для електронної пошти та обміну файлами (FTP).
Перший інтернет-браузер з графічним інтерфейсом NCSA Mosaic з’явився на рік пізніше, а придбав всесвітню популярність тільки в 1995 році, пише INENA.ua.
З середини 1990-х у світі почався бурхливий ріст числа реєстрацій доменних імен. Інтернет стрімко увійшов у наше життя, а разом з ним — і його атрибути. Адміністратор домену .UA Дмитро Кохманюк у своєму виступі зазначив, що домени сьогодні перетворилися в ідентифікатори різних об’єктів і підприємств, і навів приклад, коли доменне ім’я стало назвою звичайного фізичного магазину.
«Віртуальна реальність займає місце реальною і стає основною. Домени виступають зараз як маркери вашої присутності в світі. Це слова, які допомагають нам орієнтуватися в електронному просторі».
Після 2007 року зростання кількості доменних імен в світі істотно сповільнилося. Ситуація може бути дещо іншою в деяких нових доменних зонах, але не в традиційних національних доменах верхнього рівня (ccTLD). Про це чітко говорить сервіс Google Trends при введенні пошукового запиту «доменне ім’я».
«Якщо подивитися на статистику Google Trends або подібного сервісу, то стане зрозуміло, що кількість доменів глобально не росте. Хоча спостерігалися деякі сплески активності, пов’язані з тим, що китайці реєстрували величезна кількість цифрових доменів, однак загальну тенденцію це не змінює», — заявив президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський.
Сьогодні немає чіткого загально визнаного поняття, що таке доменне ім’я. Деякі експерти класифікують його як послугу, інші — як інтелектуальну власність тощо. Але очевидно, що з розвитком цивілізації з’явилося таке поняття, як цифрова власність. І саме домени стали першою «нерухомої власністю» в інтернеті (хоча зараз вже з’явилися інші типи цифровий власності, наприклад, криптовалюта).
І цифрова власність має одну цікаву властивість: будь-який рух в інтернет-світі не можна повернути назад, — роз’яснює Олександр Ольшанський. Тобто, якщо в інтернеті відкрили нову доменну зону, то її практично неможливо повністю закрити; прикладів закриття скільки-небудь великих доменних зон не існує. А якщо ви дозволили використовувати в доменах нелатинських алфавіт, то в майбутньому не зможете скасувати таке рішення. І оскільки багато процесів у цифровій сфері незворотні у часі, ціна дуже сильно зростає. Адже будь-яка зроблена помилка в цій сфері призводить до непоправних наслідків.
Про блокчейн в доменної індустрії
Оскільки доменне ім’я є цифровий власністю того, на кого вона зареєстрована, то і поводитися з нею можна, як із звичайними фізичними об’єктами. Звідси випливає кілька важливих фактів. Насамперед, реєстри, які ведуть облік даної власності, повинні бути пасивні — тільки фіксувати факти і не приймати ніяких рішень. Блокчейн — це приклад такого ідеального пасивного реєстру, який приймає будь-який факт як даність. Якщо цифровий актив змінює власника, то цей факт просто записується в реєстр. Сучасні доменні реєстри не володіють такою технологічною структурою як блокчейн-реєстрів, тому у них є можливості для псевдорегулювання даного процесу. Юрій Каргаполов з консорціуму «УЦПНА» упевнений, що досить скоро індустрія перейде до системи розподілених реєстрів на базі блокчейна. Тому сьогодні ми стоїмо на порозі революційних змін у DNS-індустрії.
Ідею використовувати блокчейн для реалізації реєстру доменних імен у своєму виступі проаналізував і Юрій Чалий, директор компанії «Юнітрейд Про». Він зазначив, що на даний момент блокчейн-реєстр не здатний забезпечити існуючі обсяги реєстрацій в глобальній доменній системі, втім, не варто виключати появи такої можливості в майбутньому.
Проблема актуальності даних
Олександр Семеняка, представник RIPE NCC, у своєму виступі повідомив про плани підвищити якість бази даних IP-адрес. За ініціативою Europol, в RIPE NCC будуть проводити регулярну перевірку всіх IP-адрес, пов’язаних з фішингу, спаму та іншими правопорушеннями. Якщо правильність даних по IP-адресою не вдається перевірити, то припиняється членство в RIPE для компанії, що володіє адресою.
Однак, такі наміри викликали осуд інших учасників конференції UADOM. Так, Олександр Ольшанський заявив, що ці дії призведуть лише до того, що більшість кибернарушителей — спамерів, фішерів і інших онлайн-шахраїв — просто оформлять свої сайти на підставну компанію, зареєстровану десь на далеких островах. Таким чином, юридично проблема буде вирішена, але в реальності якість контенту бази даних не підвищиться.
«Є погані домени, з яких розсилаються спам-повідомлення і віруси — давайте їх заборонимо і зобов’яжемо всіх вносити в Whois правильні адреси. Як ви вважаєте, злочинець коли-небудь додасть свій реальний адресу в Whois? Зате такий реєстр може перетворитися на механізм конкурентної боротьби, іноді — на механізм вимагання грошей. В результаті ми отримаємо деяку політику, яка точно не досягає поставленої мети, але сильно ускладнює систему і заважає законослухняним громадянам».
ICANN, як «лебідь, рак і щука»?
Як відомо, 18 вересня 1998 року за участю уряду США була створена міжнародна некомерційна організація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers — Корпорація з управління доменними іменами і IP-адресами»), призначена для регулювання питань, пов’язаних з доменними іменами, IP-адресами і іншими аспектами функціонування інтернету. Спочатку ICANN перебував «під крилом» уряду США, проте тепер вона є незалежною організацією, яка знаходиться під контролем безлічі сторін — multi stakeholder. Незрозуміло, яку мету ICANN буде реалізовувати у подальшому. Адже будь-яка організація може стати членом ICANN і впливати на процес прийняття рішень, крім того, на цей процес можуть впливати і уряди інших країн. Чи є впевненість, що така багатоголоса організація буде розвивати інтернет в правильному напрямку?
Зараз в цій сфері відбувається революція з від’ємним знаком, вважає Ольшанський. Загублений вектор напрямку і ми не розуміємо, чого хочемо від цифрових активів. Доменна система забезпечує нам певну свободу і незалежність від великих інтернет-корпорацій, таких як Google, Facebook тощо. Тому необхідно перейти до зовсім іншої моделі управління, яка буде враховувати особливості управління цифровими активами.
«За останні 5 років в доменної індустрії було зроблено дуже багато помилок, починаючи з використання національних алфавітів в доменних іменах, і закінчуючи новими gTLD, які чекає колапс. Але проблеми будуть не тільки з новими gTLD, але і в традиційній сфері доменів, яка існувала до них. Тобто ціна, яку доведеться заплатити індустрії за свої дурниці. І якщо так буде продовжуватися, то швидше за все, через кілька років ми будемо обговорювати якийсь пасивний розподілений реєстр на базі блокчейна, який виконає всю роботу за нас, з тієї причини, що ми не змогли коректно врегулювати цю систему».
Втім, Олександра Куликова, керівник міжнародної корпорації ICANN зв’язків з країнами Східної Європи, зазначила, що перетворення ICANN в незалежну організацію планувалося спочатку, просто процес затягнувся. Тепер же у цієї спільноти з’явилися нові повноваження, а роль урядів країн в управлінні ICANN не є вирішальною.
Однак, Ольшанський впевнений, що навіть незначне, але скоординоване меншість здатна переважити більшість, якщо останнє не знає, чого воно хоче. Ймовірно, найближчим часом ICANN зіткнеться з проблемою прийняття рішень, оскільки з 206 країн-учасниць організації країн першого світу належить лише кілька десятків країн, а решта навряд чи націлена на ті ж орієнтири.
Google — новий захисник доменної системи
Не секрет, що доменні імена придумали для того, щоб легше запам’ятовувати і знаходити певні ресурси в інтернеті. Однак зараз це перевага втратило свою актуальність, оскільки пошукові системи ми задаємо не доменні імена, а ключові слова. А якщо мова йде про сторінки людини або компанії в соціальній мережі, в такому випадку взагалі немає такого поняття, як доменне ім’я. За словами Ольшанського, Google вже багато років вів цілеспрямовану боротьбу з доменної системою. Facebook робив те ж саме, оскільки доменна система є тим сегментом інтернету, який вони не можуть контролювати. Проте близько року тому ситуація різко змінилася: Google зробив «відкат назад», оскільки у компанії зрозуміли, що коли зникнуть доменні імена, то пошуковикам нічого буде індексувати. В результаті виграє саме Facebook та інші централізовані платформи. Інтернет-гігантові знадобилося майже півтора десятиліття, щоб усвідомити всю небезпеку такої ситуації.