fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Геоинженерия: висмоктати CO? з повітря хочуть в Швейцарії

В Швейцарії запустили першу комерційну установку, яка буде видобувати діоксид вуглецю з повітря.
За допомогою технік фільтрації вона буде затримувати близько 900 тонн СО2 щороку. Технологія прямого захоплення повітря (Direct-Air-Capture, DAC) – це один з варіантів геоинженерии, що повинно посприяти в боротьбі з кліматичними змінами. Нещодавно запущена, розроблена фірмою Climework установка хоча маленька, проте відкриває шлях для розробки аналогічного, але більшого обладнання.
Враховуючи повільний прогрес у природозахисних установах, інженерна геологія може бути «планом Б». Вона передбачає застосування технологій, з допомогою яких з повітря постфактум забирають СО2 або зменшують інтенсивність сонячного випромінювання. Наскільки ефективні такі заходи, досі складно визначити однозначно. Цілком можливо, що вони принесуть більше збитків, ніж користі, і взагалі їх самих недостатньо, щоб самотужки зупинити зміну клімату.
Більшість розробок в області геоинженерии досі не переходили стадій планування або пілотних проектів. Чи не найбільш прогресивними є технології секвестрування СО2 – відділення парникових газів прямо на місці їх виникнення, наприклад, у димовій трубі фабрики чи заводу.
Досі значно менш ефективним видавався метод виловлювання повітря – фільтрація вуглекислого газу з середовища. Спеціальні установки висмоктують повітря і відфільтровують СО2 з допомогою хімічних компонентів. Найбільший недолік: концентрація СО2 у повітря така мізерна, що потрібно очищати надзвичайно велика кількість повітря – а на це потрібна енергія.
Однак метод обробки повітря може бути рентабельним, принаймні це намагаються довести вчені, які розробили першу комерційну установку, що його застосовує.
Її спроектувала і побудувала фірма Climeworks AG, Гинвили поблизу Цюріха. Згідно з даними, інновація може щорічно забирати з повітря 900 тонн діоксиду вуглецю. Цей газ будуть викуповувати сільськогосподарські організації неподалік, щоб використовувати його в теплицях – для сприяння зростанню овочів.
Створена конструкція складається з трьох контейнерів і всього 18 СО2-колекторів, які всмоктують повітря і проводять його через запатентовані фільтри. Під час фільтрації вуглекислий газ осідає на поверхні фільтрів. Якщо вони заповнюються, то нагріваються до близько 100 градусів. Тоді пов’язаний газ знову вивільняється і може циркулювати як чистий. А колектори вже готові до наступного циклу фільтрування.
Щоб установка могла працювати безперервно, СО2-колектори влаштовані так, що постійно знаходяться на різних етапах циклу роботи. Енергію для функціонування насосів та відділення СО2 на 80% забезпечує невикористане тепло: обладнання розташоване на даху місцевого заводу, який буде утилізувати сміття, тобто може використовувати тепло, яке надходить безпосередньо від заводу.
Поки що обладнання маленького формату. 900 тонн СО2 щорічно відповідає обсягу емісії близько 200 легкових автомобілів. Однак Climeworks бачить у цьому перший важливий крок до подальшого комерційного застосування технології.
«З енергетичними та економічними даними ми можемо надійно обчислити і інші, більш великі проекти, при цьому користуючись емпіричними даними», – каже Як Вурцбахер (Jan Wurzbacher), один з керівників Climeworks AG. За наступні місяці підприємство встановлює й інші комерційні пілотні проекти. Вони повинні добувати вуглекислий газ зокрема для харчової промисловості й виробництва напоїв, для енергетичного сектору та автомобільної галузі економіки.
Крім того, установки, які виловлюють повітря, потрібно поєднувати з підземним зберіганням СО2, цілеспрямовано сприяючи кліматичному захисту. Щоб до 2025 року їх повітря відфільтрувати 1% глобальної емісії СО2, знадобиться 250 тисяч таких установок, як в Гинвиле.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *