Homo naledi або час переосмислити еволюцію

Восени 2013 року два спелеолога, Рік Гантер (Rick Hunter) та Стівен Такер (Steven Tucker), знайшли в комплексі Диналеди (Dinaledi Chamber) печери Висхідна зоря в ПАР залишки кісток, видалити які вдалося тільки через два роки, під час великої експедиції, організованої доктором Витватерсрандского університету (ПАР) Чи Бергером (Lee Berger).
Дослідники змогли отримати мінімум 15 фактично непошкоджених скелетів стародавнього людиноподібного виду.
Припускають, що знахідка залишилася в такому хорошому стані завдяки глибині 12 м і дуже вузькому проходу, лише 20 см в ширину. В честь печери новий вид назвали Homo naledi, а дослідження викопаного, здається, залишають вченим більше питань, ніж відповідей. Деталі – в адаптованому перекладі матеріалу з газети Independent.
Переполох з Африки
За будовою і статурі Homo naledi виявився схожим на сучасну людину невеликого зросту. Втім, доктор Бергер відразу ж заявив, що на мініатюрному зростання (приблизно 150 см) особливості цього нового виду не закінчуються.
«Ми стверджуємо, що Homo naledi відрізнявся дуже складною поведінкою, – розповідає вчений. – Кінцівки подібні кінцівок сучасної людини: стопи невеликі, а руки виготовляють (або принаймні можу виготовляти) інструменти. Саме ж місце, де були знайдені останки, цілком можливо, є місцем поховання».
Це останнє твердження грунтується, зокрема, на те, що кісток у печері виявилося дуже багато в порівнянні з іншими палеоантропологичными знахідками, кістки знаходилися не в глибині каменю, а лежали на поверхні, покриті лише невеликим шаром пилу, крім кісток Homo naledi майже не було знайдено залишків кісток інших тварин, а за результатами аналізів накопичення кісток сталося не за один раз, а проходило протягом певного часу. Ця думка стала причиною активних дискусій, оскільки сама ідея того, що ці людиноподібні істоти, які швидше нагадують мавп, ховали своїх померлих в ритуальному порядку, свідчить про рівні розвитку, до тих пір не бачений в таких примітивних створінь.
«Звичайно, така думка викликала бурхливі обговорення, адже всі і кожен стверджували, що “цього не може бути, тому що мозок занадто малий”», – продовжує доктор Бергер.
Мозок Homo naledi – розміром з апельсин, проте нове дослідження свідчить, що представники цього виду мали деякі розвинені характеристики і могли володіти інтелектуальними здібностями, що не поступаються інтелектуальним здібностям нашого власного виду. Незважаючи на розмір, мозок Homo naledi має багато складних рис, виявлених у сучасних людей. Виявлення призвело до тверджень про те, що довготривалі переконання про еволюцію людського мозку є принципово неправильним, а більшу частину археології Африки необхідно переглянути.
Сліди мозку
Щоб визначити, розумові процеси цих давніх людиноподібних створінь були складніше, ніж здається на перший погляд, доктор Бергер заручився допомогою колег, які могли б допомогти йому скласти фрагменти черепа і створити цифрові реконструкції його внутрішньої частини.
«Я чекав цей череп всю свою кар’єру», – говорить доктор Ральф Голловей (Ralph Holloway), фізичний антрополог Колумбійського університету (США). Використовуючи сучасні технології, вчені можуть визначити структуру мозку, який залишає своєрідний дзеркальний відбиток на внутрішній частині черепа. Докладні висновки були опубліковані в журналі Праці національної академії наук» (Proceedings of the National Academy of Sciences).
На одному рівні реконструкція підтвердила те, що дослідники вже знали: розмір мозку Homo naledi надзвичайно малий в порівнянні з розміром мозку первісних людиноподібних істот – австралопітеків. Втім, коли невеликий за розміром мозок австралопітека піддали такого ж аналізу, що і мозок Homo naledi, було виявлено, що мозок австралопітека має більше спільного з мозком шимпанзе, ніж з мозком сучасної людини, що, власне, і очікувалося. Час сканування мозку Homo naledi виявив складність у багатьох областях, зокрема в тих, що пов’язані з емоціями, і в великому лобовій частці, пов’язаної з мовою.
«Ще дуже рано говорити про мову або спілкування представників Homo naledi, – пояснює співавтор дослідження, доктор Шон Хьорст (Shawn Hurst) з Індіанського університету (США). – Однак, мова сучасної людини базується на цієї області мозку».
Доктор Бергер додає: «Homo naledi має характеристики сучасної людини, але в мозку розміром з великий апельсин. Ми стикаємося з порушенням усталеного правила – ідеї про те, що зростання розміру мозку відбувається паралельно з ростом його складності, оскільки перед нами – крихітний мозок, який є таким же складним, як мозок сучасної людини».
Ця знахідка надзвичайно важлива, оскільки спонукає переосмислити значення розміру мозку для нашого інтелекту. Доктор Саймон Андердаун (Simon Underdown), антрополог університету Оксфорд Брукс (Великобританія), який не був залучений до дослідження, стверджує, що ця робота є «надзвичайно цікавою», хоча відзначає обмеженість методів дослідження мозку давніх людиноподібних створінь:
«Ми можемо дізнатися тільки те, як виглядає зовнішня частина мозку. А ми ж добре знаємо, що функціонування мозку залежить в основному від того, що відбувається всередині. Втім, можна розглянути розмір і форму різних частин мозку і порівняти їх з відповідними частинами мозку мавп і людей, і таким чином визначити місце, яке займає Homo naledi».
Хто ж винайшов кам’яні знаряддя праці?
У 2017 році геологи заявили, що це незвичайне давнє людиноподібна істота мешкало на півдні Африки 236 тис. – 335 тис. років тому, отже, цілком можливо, ділила цей регіон з сучасними людьми. Однак точна зв’язок з людиною невідома. Homo naledi може бути далеким прямим предком або дальнім непрямим родичем. Всі ці погляди – дуже спекулятивні, але один з найбільш цікавих висновків цієї роботи – виклик, який постає перед археологами, які намагаються об’єднати історію людської еволюції та людського інтелекту.
Доктор Андердаун зазначає: «Той факт, що 250 тис. років тому на півдні Африки спостерігається використання складних інструментів, який ми звикли приписувати сучасним людям, різко змінює традиційні уявлення».
Насправді, викопуючи кам’яні знаряддя праці, археологи далеко не завжди знають, кому саме вони належать. І щоб точно з’ясувати, їм доведеться знайти ще більше доказів того, що ці археологічні пам’ятки пов’язані безпосередньо з нашим власним виглядом, Homo naledi або, можливо, з абсолютно іншим видом. Як зазначає доктор Бергер, нині дослідники не можуть повністю покладатися на свої припущення про ранніх людей.