fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Інтернет і зір

Якщо ввести
в пошукову систему слова «Інтернет,
здоров’я, зір …», то можна отримати
посилання на сотні і тисячі сайтів, де
розміщена така інформація. В
нині про це не пише тільки
дуже ледачий. Проте, якщо поставити
своєю метою ознайомлення з цією інформацією
і отримання реальних знань, то
вимальовується туманна картина. З
одного боку виходить, що сучасні
інтернет-технології не тільки згубні
для здоров’я, але і практично давно
повинні були призвести до смерті, в крайньому
разі, до сліпоти, інвалідизації, або
божевілля активних користувачів,
з іншого – все добре прекрасна маркіза.
Причому, на думку деяких авторів,
цей самий Інтернет практично ліки
від усіх хвороб. Виявляється, прямо в
Інтернеті можна тренувати зір,
лікуватися від депресії, отримати масу
медичних рад на всі випадки життя,
часто від людей, що мають досить
віддалені уявлення за даними
питань.
Людям, далеким
від медицини, розібратися в суперечливій
інформації, розміщеної в Мережі достатньо
складно. Отже, корисний чи шкідливий для
зору Інтернет? Однозначної відповіді
ні, все залежить від сукупності факторів,
частина з яких, «керована» і може
бути відкоригована в процесі роботи,
частина – «некерована» і саме вона
чинить негативний вплив на
користувача і може призвести до проблем
зі здоров’ям, особливо із зоровою
системою. До «керованим» факторів
відносяться ергономіка робочого місця,
режими роботи і відпочинку, стан
робочого приміщення, до «некерованим»
– характер зображення на моніторі,
емісійні параметри комп’ютера і
монітора.
При роботі
в Інтернеті основна інформація надходить
до нас через зорову систему і зчитуємо
ми її з електронного носія – монітора.
Досвідчені користувачі знають, що
екран монітора є самосветящимся,
тому зорова система поставлена
у нові і незвичні умови зорового
восприяти, оскільки все що людство
сприймало тисячоліттями було в
відбитому світлі. Крім того, одержуване
на моніторі зображення формується
окремими точками, а не безперервне,
мерехтить, «пливе», при старінні монітора
знижується його контрастність, воно має
неприродною для очей кольору
і ще масою особливостей, які
добре описані в різних джерелах.
Нові умови зорового сприйняття
– нові проблеми, необхідно
перебудовуватися, або по-науковому –
адаптуватися. Яка «ціна» адаптації?
У кожного своя, залежить від багатьох
факторів, насамперед від стану
зорової системи. Якщо все гаразд
і зорові завдання відповідають
структурно-функціональної організації
зорової системи, то необхідно тільки
дотримання певних вимог,
щоб це благополуччя зберігалося.
Насамперед це робоче місце і його
освітленість. Не можна, щоб єдиним
джерелом світла в приміщенні при роботі
був екран монітора. Далі, істотну
роль надає час, який користувач
дивиться на екран. За існуючими
гігієнічним вимогам для дорослих
користувачів час безперервної роботи
на комп’ютері не повинна перевищувати 45
хвилин, після яких повинен бути зроблений
15 хвилинну перерву. Але, на жаль,
більшість людей захоплених роботою
в Інтернеті про це забувають. Або перерви
не робляться і блукання по сайтах
триває годинами, або в перерві
користувачі «розслабляються» за допомогою
комп’ютерних ігор, які продовжують
час зорового контакту з монітором.
При такому підході навіть здорового
користувача чигає така небезпека,
як комп’ютерний зоровий синдром.
Цей стан не є хворобою
загальновизнаному розумінні, а лише
певним станом дискомфорту,
значно ухудшающик якість життя.
Ознаки комп’ютерного зорового
синдрому багаторазово описані і більшість
активних користувачів інтернет-технологій
випробували їх на собі. Це стан
оборотно, необхідно лише прийняти
відповідні заходи і впорядкувати
графік роботи з електронним носієм
інформації.
Інакше обстоїть
справу з людьми, особливо молодого віку,
мають певні проблеми зі
зоровою системою. Тут можна виділити
різні групи ризику щодо зниження зорових
функцій і прогресування наявних
захворювань. Найчисленнішою
групою в цьому випадку виявиться група
короткозорих людей, що знаходяться на різних
стадіях міопічною хвороби. У літературі,
у тому числі і в Інтернеті, існують
суперечливі думки з приводу
виникнення і прогресування
короткозорості у користувачів інформаційних
технологій. Мій досвід спеціаліста з
механізмів формування зорової
патології при напряженом зоровому
працю (а саме таким і є робота
на комп’ютері) показав, що небезпека
виникнення спазму акомодації
(попередник короткозорості) і
прогресування вже наявної
короткозорості є реальною. Однак,
для цього повинен існувати цілий
ряд об’єктивних і суб’єктивних
передумов, опис яких є
предметом окремої статті. Можу тільки
відзначити, що стандартною помилкою
короткозорих користувачів молодого
віку є робота на комп’ютері
у тих же окулярах, які використовуються
ними для постійного носіння. Така
корекція при роботі на близькій відстані
призводить до виникнення спазму
акомодації на фоні наявної короткозорості,
що тільки погіршує їх загальний сосотояние,
сприяє прогресуванню
короткозорості і посилює зоровий
дискомфорт. При невеликих ступенях
короткозорості можна працювати без
корекції, в іншому випадку необхідні
більш слабкі окуляри, які повинен
підібрати фахівець.
Загальна
комп’ютеризація та інтернетизація
призвели до того, що за екранами моніторів
виявилися люди, які мають зорову
патологію, яким не показана напружена
зорова робота на близькій
відстані.Особливо це стосується дітей
і підлітків. У цьому випадку існує
реальна загроза посилення негативних
проявів наявних захворювань,
появи амбліопії і косоокості.
Єдиним раціональним рішенням
таких проблем є спостереження у
офтальмолога, застосування адекватної
корекції зору, регламентація часу
роботи на комп’ютері, правильна
організація робочого місця. «Корисні»
поради, вичитані в різних джерелах
інформації, дані різними торговцями
«нововведеннями» для поліпшення зору або
рекомендації сусідів в даному випадку
принесуть тільки шкоду
Тільки
грамотне і дбайливе ставлення до свого
зору є надійним умовою його
збереження навіть при активній роботі з
інтернет-технологіями.
Автор: професор,
д. б.н. М. Л. Кочина, фахівець у сфері інформаційних технологій.
Інформація надана найбільшим каталогом Українських IT компаній – IT-catalogue