fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Історія життя типового 30-літнього товстуна. Погляд у майбутнє

Ми так часто з вами економимо час на щось більш важливе. Але ми зовсім забуваємо, що дуже нерозумно викроювати хвилини і, з іншого боку, втрачати роки життя гроблячи себе з самої юності. Історія нижче — спроба уявити майбутнє людини, який трохи відійшов від здорового способу життя і подивитися всього на 10… 20… 30… 40 років вперед. Мене вразила ця історія, і я став представляти своїх братів, своїх батьків, дядьків і тіток, бабусь і дідусів. Я знаю що з ними сьогодні і знаю тільки частина їх життя, але як було б здорово знати всю їх життя і всі ті невірно прийняті рішення зроблені ними в 30. Ми написали сьогодні майбутнє, але ваша задача зробити все навпаки. Такий лайфхак.
Коли вам тридцять, ви молоді і здорові, зайва вага приносить виключно естетичне незадоволення і складність в купівлі одягу. Ви не думаєте, що чекає вас через десять років. Ви лежите на дивані і дивіться годинами телевізор або сидите за комп’ютером і не хочете обмежувати себе в задоволеннях і своїх слабкостях. А нудна статистика про підвищення ризику розвитку якихось там захворювань, у зв’язку з ожирінням, мало що говорить. А між тим, з кожним роком і кожним зайвим кілограмом ризик цих хвороб зростає в неухильній (арифметичної?) прогресії.
Може, варто спробувати зазирнути в майбутнє?
Отже, якщо я тридцятирічний товстун, то в…
35 років
Плюс 5 кг. Ви все ще продовжуєте харчуватися гамбургерами з Макдональдса і літровою порцією кока-коли. І зовсім не розумієте, чому періодично починає боліти голова, при легкої пробіжки до автобуса з’являються «мушки» перед очима, запаморочення, іноді виникають напади слабкості, а при хвилюванні червоніє обличчя і з’являється відчуття припливу крові до голови. Для інтересу помірявши тиск в аптеці, ви з подивом виявляєте цифри 140/80 міліметрів ртутного стовпа, а може і вище (примітка: норма 120/80 мм рт.ст.) Йдете до лікаря, він виписує пігулки для зниження тиску і рекомендує знизити вагу і зайнятися фізкультурою. Таблетки приймаєте нерегулярно, лише при поганому самопочутті. Ну а фізкультура продовжує обмежуватися пробіжкою до найближчого кіоску з пивом і чіпсами.
40 років
Ще плюс 10 кг… Перший виклик невідкладної допомоги через нестерпного головного болю. Перший гіпертонічний криз, коли тонометр зашкалює за 180 мм рт. ст. Вас відвозять у приймальний покій місцевої лікарні, роблять укол для зниження тиску, спостерігають кілька годин і під підписку про відмову від госпіталізації відправляють додому. Вдома ви три дні лежати пластом в ліжку, не в силах поворушити ні рукою, ні ногою. Купуєте тонометр і починаєте регулярно міряти тиск. Воно вже рідко коли опускається нижче 140/90 мм рт.ст. Таблетки починаєте приймати щодня. У крові виявляється підвищений холестерин і цукор. Лікар, бачачи вашу фігуру у формі яблука (відкладення більше на животі, а не на стегнах) говорить про підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, небезпеки інфарктів, інсультів і т. д. Призначається дієта, яку ви намагаєтеся дотримуватися перші два тижні. Потім вам стає легше, страх повторного гіпертонічного кризу проходить, ви розслабляєтеся і продовжуєте жити як раніше.
Однак, через деякий час ви помічаєте, що підніматися по сходах стає все важче і важче. Болять коліна, вже на третьому поверсі з’являється задишка і поколювання в серці. Вычитываете в інтернеті щось про артроз, остеохондроз і ішемічну хворобу серця (це коли серцевому м’язі не вистачає кисню і при фізичному навантаженні вона починаєте нам сигналізувати болями в лівій половині грудної клітини).
Думка про те, що треба щось робити, все частіше приходить вам в голову. Приходить… і йде…
50 років
Ще плюс 10 кг. Тиск все вище, таблеток на прікроватной тумбочці стає ще більше. Щоб підтримувати тиск на нормальному рівні доводиться приймати до 5-8 різних препаратів в день. Піші прогулянки без болю в серці стає все коротшим. Коліна болять і хрумтять все сильніше і ось ви вже не можете піднятися з крісла, не допомагаючи собі руками, а вранці у вас цілий ритуал сповзання з ліжка, щоб не загострити болі в спині, колінах і не викликати різкого запаморочення. Цукор в крові стійко тримається на підвищеному рівні і вам ставлять діагноз: цукровий діабет другого типу. Лікар вкрай настійно рекомендує знизити вагу і дає листівку із забороненими продуктами. Все, чим ви так любили поласувати довгими осінньо-зимово-весняно-літніми вечорами потрапило під повну заборону: солодощі, цукор, борошняне, жирне, смажена картопля, газовані напої і т. д. Призначаються препарати, що знижують холестерин. Вас регулярно зустрічають у черзі на прийом до лікаря, а диспетчер швидкої допомоги вже впізнає ваш голос. Ви сідаєте на дієту, страждаєте від голоду, але знизити вагу стає все складніше і складніше.
Лікар у фітнес клубі, який ви нарешті вирішили відвідати, вислухавши ваші скарги і переглянувши діагнози, рекомендує вам групу здоров’я при найближчій поліклініці. Ортопед пропонує замінити протезами колінні суглоби, які вражені вже артрозом третього ступеня. Невролог виписує курс регулярних крапельниць і додає ще пару-трійку препаратів на тумбочку в зв’язку з появою нових скарг і холестеринових бляшок у судинах головного мозку. Все частіше доводиться звертатися за допомогою до близьких людей, щоб вони допомогли переодягнутися, надіти шкарпетки (заважає живіт), обробити шкіру в жирових складках. Природно, для дам взуття на підборах давно забута і все частіше і частіше доводиться брати з собою палицю навіть для нетривалих прогулянок.
60 років
Інфаркт міокарда. Холестериновая бляшка відірвалася і закоркувала один з судин, що живлять серце. Нестерпний біль у грудній клітці, машина швидкої допомоги, реанімація або операційний стіл. Тривале лікування, інвалідність. Прогулянки, в основному, в поліклініку. Непроходящие головні болі, задишка, запаморочення, біль і печіння в стопах і поява загоюються виразок на ногах за цукрового діабету. Таблетки приймаються до, після і замість їжі. Ночами сон періодично переривається переляканим голосом чоловіка: «Ти перестав(-а) хропіти, що з тобою? Лікар ставить діагноз: обструктивне апное. Іноді, загальний час без дихання становить кілька годин за ніч! Постійні пробудження, недолік кисню, сонливість вдень, погіршення пам’яті та уваги — все це стає щоденною реальністю повного людини з «пиквикским» синдромом. Планова операція по заміні суглоба скасовується за наявності протипоказань. Вам пропонують працювати спеціальні препарати в коліна. Біль проходить, але ненадовго. Через півроку доводиться колоти знову. Про численні госпіталізації, швидкої та виклики дільничних терапевтів я просто промовчу.
70 років
Тут майбутнє сьогоднішнього трохи повного хлопця або дівчини 30-ти років нам вже не видно. Мабуть, його просто немає.
Може, варто задуматися?