Як я почав слухати музику легально і чому це все ще незручно

П’ять причин, які доводять, що стриминговые сервіси — це не так зручно, як прийнято вважати.
За останні два роки я спробував все стриминговые сервіси великої трійки: Apple Music, Google Play Музику» і «Яндекс.Музику». Доводилося використовувати і менш популярні Deezer і Zvooq. Цей досвід привів мене до невтішного висновку: всі стриминговые сервіси жахливі. І ось чому.
1. У фонотеці немає потрібних треків
Відсутність улюблених треків — справжній головний біль для тих, хто вирішив перестати красти музику. Найяскравіше це проявляється у фонотеці «Яндекс.Музики», в якій не можна знайти дискографії навіть таких популярних виконавців, як Arctic Monkeys або Franz Ferdinand.
Недалеко пішла і «Google Play Музика», в базі якої всього два треки Rammstein. Багато сервіси дозволяють завантажувати свої пісні, і це частково вирішує проблему. Тільки це незручно і не особливо легально, так що не вважається.
Якщо ви слухаєте андеграундну музику, то з вашими запитами не впорається навіть Apple Music. Багато музикантів не утруднюються завантажувати свої треки на стриминговые сервіси, поширюючи їх на більш підходящих Bandcamp, SoundCloud або, якщо все зовсім погано, «ВКонтакте».
Так процес створення ідеальної медіатеки перетворюється в титанічна праця: доводиться збирати докупи те, що розкидана по всьому інтернету. Звичайно, можна оформити підписку на Boom і слухати те, що збиралося роками в плейлисті «ВКонтакте», але і цю лавочку коли-небудь прикриють.
2. Треки та альбоми пропадають
Треки, які ви слухали ще вчора, можуть стати «сірими» і не відтворюватися. Це не глюк сервісу — така складна природа взаємовідносин правовласників і майданчиків. Іноді пісні та альбоми видаляються або перезаливаются. У підсумку вони пропадають з кеша або з фонотеки сервісу.
Це не дуже часта проблема. За два роки з Apple Music я стикався з нею всього кілька разів. Але все одно моє ставлення до свого плеєра в смартфоні змінилося. Тепер я ніколи не впевнений на 100%, чи є в ньому все, що мені потрібно.
3. Немає музики у високій якості
Більшість сервісів пропонують музику з бітрейтом 256 або 320 Кбіт/с. Аутсайдер на цьому полі — Boom з випадковим бітрейтом користувача музики, а лідер — Deezer з доступом до lossless-трекам за 339 рублів в місяць. При цьому сервіс не йде назустріч власникам мобільних пристроїв з хорошими звуковими чіпами і дає доступ до FLAC тільки в десктопному режимі.
Звичайно, можна купувати музику під FLAC і ALAC окремо, але якщо ми говоримо про пакетних пропозиціях для аудіофілів, вибирати нема з чого.
4. Музику незручно зберігати
Щоб додати собі який-небудь альбом або плейлист, потрібно один раз натиснути на «Додати», а потім ще раз, щоб зберегти музику для прослуховування офлайн. Алгоритми в різних сервісах можуть відрізнятися, але завантаження музики великими дискографиями — завжди біль.
Якщо говорити про дискографиях популярних виконавців, великий ризик завантажити одні і ті ж пісні кілька разів: у складі альбомів, максі-синглів та різних збірників Greatest Hits. Так і з’являються в пам’яті смартфона нескінченні дублі Let It Be і Bohemian Rhapsody.
5. Всі користуються різними сервісами
Коли мене просять скинути трек або плейлист, я не знаю, як це зробити. Моя посилання в Apple Music нічим не допоможе тому, хто підписаний на «Яндекс або Google Play. Найбільш універсальною стає «Яндекс.Музика» з можливістю безкоштовного прослуховування онлайн, але це все одно незручно. Я не хочу нічого шукати і складати плейлисти в інших сервісах. Я хочу натиснути «Надіслати» і дати комп’ютерів вирішувати людські проблеми за себе.
Те, що пісня — це закодований файл, який можна передати через Bluetooth або записати на флешку, для багатьох немислимо. Залишається сподіватися, що коли-небудь до нас прийде Spotify, всі дружно на нього підпишуться і зможуть ділитися музикою в пару тапов. Жоден з інших сервісів не зміг об’єднати і половини тих, з ким я ділюся музикою.
Як би ні було незручно слухати музику легально, бути піратом в 2018 році ще гірше. Якісь рішення для обходу блокувань ще зустрічаються на Android, але користувачам Apple набагато простіше заплатити пару сотень рублів, ніж мучитися з створенням нелегальної музичної бібліотеки.
Стрімінг і легальний контент ще не прийшли в наше життя остаточно, але качати альбоми з трекерів вже якось навіть непристойно. Якщо ви ще сумніваєтеся, почати платити за музику чи ні, то у мене для вас погані новини — рано чи пізно вам доведеться це зробити. А ще гірше, що платити доведеться в тому числі і за відсутність треків в базах сервісів, неможливість ділитися музикою з усіма підряд і нестабільність власної офлайн-колекції.