Як оголосити себе банкрутом
З 1 жовтня 2015 року отримати статус банкрута можуть не тільки юридичні, але й фізичні особи. Зміни в законі покликані допомогти громадянам почати нове життя: вибратися з боргової ями і позбутися від переслідування колекторів. Ми спробуємо розібратися в особливостях процедури банкрутства фізосіб і з’ясувати, які підводні камені можуть чекати бажаючих «списати» борги.
Квартири, машини, холодильники, телефони — люди загрузли в кредитах. Понад 15 мільйонів росіян мають по два і більше позики. Згідно з даними Об’єднаного кредитного бюро, в першому кварталі 2015 року зафіксовано рекордне зростання рівня простроченої заборгованості — 17,62%. Це прострочення по кредитах готівкою, кредитними картками, автокредитів та іпотеки. Сума прострочених виплат за нею становить майже 35 мільярдів рублів.
Прагнення жити краще деколи обертається крахом: доходи не покривають кредитних зобов’язань, нараховуються штрафи, накопичуються пені — борги ростуть як сніжний ком. І хоча на тлі кризи кредитна лихоманка пішла на спад (люди перестають брати нові позики, намагаючись якомога швидше погасити наявні борги), число втратили контроль над своїми фінансами вже занадто велике.
Тому було вирішено піти по шляху Німеччини, Франції, Фінляндії та інших країн, де банкрутство фізичних осіб практикується не один рік. Після довгих дебатів у законі «Про неспроможності (банкрутство)» з’явилася нова глава — «Глава X. Банкрутство громадянина».
Сьогодні під дію закону про банкрутство потрапляють близько 580 тисяч росіян, це близько 1,5% від загальної кількості позичальників з відкритими рахунками. Також ще близько 6,5 мільйона російських позичальників, які зараз не платять за своїми кредитами понад 90 днів, зможуть скористатися цим правом для полегшення свого фінансового становища.
Об’єднане кредитне бюро
Законодавчі зміни, які набрали чинності з 1 жовтня 2015 року, стосуються величезної кількості людей. Ми вирішили з’ясувати, як оголосити себе банкрутом і чим це загрожує.
Умови настання банкрутства
Громадянин може бути визнаний неспроможним і зобов’язаний ініціювати процедуру банкрутства, якщо сума його заборгованості за кредитами, податків, житлово-комунальним послугам та іншим зобов’язанням перевищує 500 000 рублів, а виплати прострочені більш ніж на три місяці.
Якщо боргів менше півмільйона, громадянин має право подати на банкрутство. Але доведеться доводити неплатоспроможність — це коли після внесення щомісячних платежів на руках залишається менше прожиткового мінімуму.
Крім боржника, можливість ініціювати процедуру банкрутства є у кредиторів. За прогнозами експертів, кредитні установи будуть вдаватися до неї, якщо запідозрять, що людина може, але не хоче платити.
Звернутися з заявою про визнання особи банкрутом можна навіть щодо померлого громадянина. Це важливо, якщо в спадщину від родича дісталися одні борги.
Процедура банкрутства
Загальний алгоритм такий.
Громадянин звертається до арбітражного суду за місцем проживання з проханням визнати його неспроможним. Заява повинна бути підкріплена значним пакетом документів: список кредиторів, суми боргів та інформація про простроченнях, перелік наявного майна, стан банківських рахунків, наявність цінних паперів та предметів розкоші та інші дані, що характеризують фінансовий стан.
Суд перевіряє обґрунтованість бажання громадянина стати банкрутом. Обов’язково з’ясують, чи не робив заявник останнім часом угод, не дарував чи двоюрідному племіннику по маминій лінії машини і дачі, не переписував на кого-небудь свої рахунки. За спроби приховати майно і обдурити суд на будь-якій стадії процесу передбачена відповідальність, аж до кримінальної.
Якщо справа приймуть до провадження, суд накладе арешт на майно боржника та призначить йому фінансового керуючого. До останнього пред’являються ті ж вимоги, що і до керуючих у справах про банкрутство юросіб. Він буде контролювати фінансовий стан заявника, спілкуватися з кредиторами, складати план реструктуризації і, якщо банкрутство неминуче, проводити оцінку та реалізацію майна.
Отже, у справі про неспроможність фізичної особи може бути два результати: реструктуризація (є чим платити, але потрібно переглянути умови) або банкрутство (грошей немає і не передбачається). Розглянемо їх більш докладно.
Реструктуризація боргів
Одна з головних завдань фінансового керуючого — проаналізувати борги громадянина та узгодити з кредиторами новий, реальний, план погашення заборгованості.
Мета реструктуризації — відновлення платоспроможності. Реструктуризація може включати в себе зменшення сум щомісячних платежів, збільшення терміну кредитування, кредитні канікули та інші заходи, які дозволять громадянину розрахуватися з боргами.
Але головне — після затвердження плану реструктуризації судом припиняється нарахування неустойок (штрафів та пені) за невиконання або неналежне виконання фінансових зобов’язань.
На реалізацію плану відводиться три роки. Весь цей час права боржника будуть обмежені.
Не можна вносити своє майно в статутний капітал юридичних осіб, а також набувати частки в них.
Не можна здійснювати безоплатні угоди, а оплатні і мало-мальськи великі доведеться узгоджувати з фінансовим керуючим.
Тим не менш, на думку експертів, реструктуризація вигідна і боржників, і кредиторів. Перші зможуть послабити борговий тягар, зберігши майно, а другі — отримати хоча б частину належного.
Однак розраховувати на реструктуризацію можуть не всі. Так, якщо у громадянина є непогашена судимість за умисний злочин у сфері економіки або він притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне розкрадання, умисне знищення або пошкодження майна або був помічений в фіктивне банкрутство, суд відмовить у перегляді боргів.
Не можна претендувати на реструктуризацію, якщо людина вже вдавався до неї і з цього моменту не пройшло вісім років або якщо він був визнаний банкрутом менше п’яти років тому.
У випадках, коли реструктуризація неможлива, а також якщо вона не увінчалася успіхом, громадянин може бути визнаний банкрутом.
Ви — банкрут!
Громадянин може бути визнаний банкрутом тільки за рішенням суду.
Після винесення відповідного рішення майно громадянина протягом півроку розпродається на торгах на користь кредиторів, а залишилася заборгованість анулюється.
Продажу підлягають навіть частки у спільному майні банкрута. Кредитори, приміром, має право вимагати виділити і реалізувати частку чоловіка або дружини з квартири, нажитої подружжям у шлюбі.
Не можуть пустити з молотка:
єдине житло, в тому числі іпотечне (за умови, що є неповнолітні діти);
речі звичайного домашнього вжитку (об’єкти мистецтва, коштовності та інші предмети розкоші вартістю понад сто тисяч рублів — реалізуються);
речі індивідуального користування (одяг, взуття і так далі);
майно, необхідне для професійної діяльності (наприклад, машина, на якій працюєш);
інше майно, на яке за цивільним та сімейним законодавством не може бути звернено стягнення.
До завершення процедури реалізації майна на громадянина можуть бути накладені додаткові обмеження. Наприклад, суд може заборонити залишати країну.
Важливий момент. Не варто думати, що, ставши банкрутом, людина позбавляється абсолютно від усіх фінансових зобов’язань. Борги з аліментів, по стягненнях за моральну шкоду або шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, платити все одно доведеться.
Наслідки оголошення себе банкрутом
Статус банкрута зберігається за громадянином протягом п’яти років.
Протягом цього часу людина буде обмежений у деяких правах. Наприклад, банкруту заборонено обіймати посади в органах управління компаній і керувати ними.
Але головне — вирішивши знову взяти позику, громадянин зобов’язаний повідомити про те, що він банкрут. Втім, на думку фахівців, один раз примерившему на себе цей ярлик взагалі навряд чи варто розраховувати на кредитування. «Банкрут» — чорна мітка в кредитній історії, здатна поставити на ній хрест.
Крім того, труднощі можуть виникнути і при влаштуванні на роботу. Якщо HR-служба докопається, що здобувач — банкрут, то шанси на працевлаштування різко скоротяться. Може бути відповідальним працівником особа, що заплутався в боргах настільки, що довелося вдатися до процедури банкрутства?
Проблеми правозастосовної практики
У перший же день дії закону про банкрутство фізичних осіб арбітражні суди по всій країні взяли більше ста позовів про неспроможність громадян. Добрий початок. За оцінкою Центробанку, вдатися до процедури банкрутства можуть приблизно 400-500 тисяч росіян.
Незважаючи на те, що суди активно готувалися до вступу в силу змін в закон про банкрутство, проблеми неминучі і незабаром почнуть спливати. По-перше, арбітражні суди, на відміну від судів загальної юрисдикції, розташовуються тільки в регіональних центрах. Це ставить під питання доступність правосуддя для жителів віддалених районів Сибіру і Далекого Сходу.
По-друге, на думку юристів, пересічному громадянину буде складно навіть скласти заяву в арбітраж, не кажучи про те, щоб підготувати у встановленій формі необхідний пакет документів.
Третє і, мабуть, головне — послуги фінансового керуючого за законом зобов’язаний оплачувати боржник.
Фіксована вартість послуг фінансового керуючого — 10 000 рублів. Плюс 2% від сплаченого боргу за реструктуризационному планом або 2% від реалізованого майна.
Проблема в тому, що знайти фінансового керуючого, що зголосився працювати за 10 тисяч рублів, буде вкрай важко. В інтернеті безліч пропозицій від професіоналів, готових допомогти громадянам скинути кредитні кайдани. Ось тільки цінники їх перевищують фіксовану ставку в рази.
Фінансова прірва — найглибша з усіх прірв, в неї можна падати все життя.
Ілля Ільф, Євген Петров
Закон про банкрутство фізичних осіб викликав чимало суперечок у парламентських колах. Тільки за останній рік його змінювали 11 разів, і, можливо, правки ще будуть. Після вступу закону в силу дебати перейшли на експертний рівень — економісти і юристи шукають плюси і мінуси процедури.
Пропонуємо висловитися і вам. Що ви думаєте про банкрутство громадян?