Як співробітники Google справляються зі стресом і залишаються креативними
Google об’єднує новаторів, пристрасно люблять свою справу. Наполеглива праця або невдачі не лякають їх, а штовхають до нових вершин. Такі люди занурюються з головою у роботу. Щоб не дати своїм співробітникам перегоріти, компанія вивела свій рецепт порятунку від стресу.
Google, як і завжди, підійшла до цієї справи творчо: для позбавлення від стресу співробітники використовують стародавню східну практику.
Шукай всередині себе
Автор книги «Шукай всередині себе» Чед-Менг Тан (Chade-Meng Tan), інженер Google, стояв біля самих витоків компанії. Одного разу він помітив, що йому і його колегам складно «вимкнути робочий режим». Відірватися від роботи ввечері або на вихідних, зробити перерву і просто освіжити думки було практично неможливо. Google розвивалася блискавично, але Тан вчасно зрозумів, що стрес і відсутність відпочинку ніяк не допоможуть у роботі.
Тан практикував медитацію усвідомленості (mindfulness meditation), під час якої медитуючий фокусується виключно на диханні. У 2007 році він написав книгу «Шукай всередині себе» — семитижневий курс медитації усвідомленості для співробітників Google. Спочатку колеги скептично поставилися до його ідеї, але потім відзначили, що стали спокійніше, зосередженіше, а до кінця дня голова залишалася ясною.
Навіть керівники компанії помітили, що їх співробітники стали здоровішими, щасливіше і продуктивніше. Високо оцінивши працю Тана, вони запропонували йому посаду голови відділу особистісного зростання, щоб він навчав усіх працівників Google медитації.
Згодом Чед-Менг Тан створив освітній проект Inside Search Yourself Leadership Institute (SIYLI). В рамках цього проекту Тан і ще 14 однодумців навчають усвідомленості співробітників різних організацій.
Відпочивай, щоб розвинути креативність
Такому раді йдуть співробітники Google. Виявляється, медитація і відпочинок не тільки допомагають позбавитися від стресу, але і підвищують креативність.
У 2001 році Маркус Райхл (Marcus Raichle), професор неврології в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі, провів функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) головного мозку. Він спостерігав активність у певних ділянках мозку, якщо випробуваний був неуважний або витав у хмарах. Він назвав це мережею пасивного режиму роботи мозку (СПРРМ).
Експеримент Райхла надихнув багатьох вчених на дослідження мозку в стані відпочинку. Вони прийшли до висновку, що саме СПРРМ часто відповідає за нашу креативність. Це означає, що геніальна ідея прийде нам у голову швидше під час прогулянки, ніж в болісних спробах щось придумати.
Гарна ідея не прийде, коли ви завантажені. Хороша ідея з’явиться в момент відпочинку. Вона прийде, коли ви приймаєте душ. Вона прийде, коли ви малюєте або граєте в машинки з сином. Коли ваш розум знаходиться по іншу сторону думок.
Лін-Мануель Міранда, американський композитор, творець знаменитого бродвейського мюзиклу «Гамільтон».
Давайте складемо схему більшості творчих відкриттів. Спочатку ми занурюємося в роботу, вникаючи в суть справи і роздумуючи над вирішенням проблеми. Потім настає тупиковий момент, коли ми не можемо зрушитися з мертвої точки, як би не старалися. У цей момент потрібно просто зупинитися. Якщо ми дамо мозку відпочити від виснажливих думок, він чарівним чином видасть нам потрібне рішення.
Не плутайте відпочинок з лінню і бездіяльністю. Це активний процес, під час якого людина росте як фізично, так і психологічно.
Раціональне мислення, звичайно, допоможе у багатьох ситуаціях. Але іноді потрібно дати волю своїй підсвідомості. Воно видає нам інформацію з тих ділянок головного мозку, які недоступні, коли ми думаємо про щось свідомо. Неврологи з’ясували, що наша підсвідомість працює постійно. Проте, як з’ясував Маркус Райхл, воно проявить справжню силу тільки в стані спокою.