Як зрозуміти, що настав час змінити психолога

Олена Соколова, практикуючий психолог і співзасновник «Московської психологічної лабораторії 12», розповідає про те, що в поведінці і словах вашого психолога повинно вас насторожити і, можливо, змусити задуматися про зміну терапевта.
Олена Соколова (Артамонова)
Практикуючий психолог, автор жіночих тренінгів, співзасновник «Московської психологічної лабораторії 12» і центру «Жіночий Світ».
Останнім часом все частіше подруги і клієнтки діляться зі мною негативним досвідом роботи з психологами. Не завжди людина, яка перебуває в складній життєвій ситуації, може сам оцінити, наскільки професійно працює психолог, так як в таких обставинах знижена критичність, межі легко порушити, людина стає більш вразливим. Багато відчувають себе дискомфортно на прийомі, але не наважуються змінити психолога. Іноді — просто тому, що не знають, що допустимо, а що є грубим порушенням професійної етики.
Я вирішила скласти пам’ятку — список того, що має як мінімум насторожити вас при спілкуванні з психологом. А як максимум — підштовхнути до зміни спеціаліста. Якщо ж ваш психолог так не говорить і так себе не веде — супер, тримайтеся за нього.
1. Прохання про послугу особистого характеру
Наприклад, терапевт, дізнавшись, що клієнт — прекрасний програміст, просить його зробити сайт. Або познайомити з кимось важливим, або позичити грошей — будь-яке прохання, яка передбачає використання ресурсів клієнта в особистих цілях терапевта, непрофесійна, є маніпуляцією і шкодить терапії.
2. Заняття особистими справами під час консультації
Під час консультації терапевт раптом вирішує привести себе в порядок («Ви продовжуйте, продовжуйте, а я поки накрашусь»), відповідає на телефонний дзвінок, читає книжку (до речі, це реальні випадки). Пам’ятайте, що під час консультації ви маєте право на 100% уваги свого терапевта.
3. Запрошення до особистого спілкування поза сесій
Попити кави, сходити разом на виставку, просто прогулятися і поговорити. Особистий контакт між клієнтом і терапевтом поза сесій можливий, але це означає завершення терапевтичних відносин. І краще, якщо між цими подіями пройде час. Тобто ви зможете дружити з терапевтом через півроку і це буде безпечно для вашої терапії.
4. Зміна ролей
Якщо терапевт просить у вас ради («А як би ви вчинили на моєму місці?») або розповідає про свою складній ситуації не в якості прикладу, а з запитом на підтримку від клієнта.
5. Будь-які конкретні поради в ситуації вибору клієнта
«Вам треба розлучатися/одружитися/звільнятися/переїхати до мами». Це неетично, тому що ставить клієнта в підлеглу і залежну позицію. В такому випадку терапевт бере на себе відповідальність за рішення клієнта. А клієнт, може, і отримує тимчасове полегшення, але не отримує терапії і можливості навчитися приймати ці рішення самостійно — за чим він, найімовірніше, і прийшов на терапію в тому числі.
6. Звинувачення в адресу клієнта
«Ви самі винні в тому, що у вас так склалося», «З вами важко працювати, ви опираєтесь, не хочете мінятися, не хочете співпрацювати».
7. Знецінення в будь-якому вигляді
«Ваші почуття — дурниця, що ви з цим так носитесь, буває гірше».
8. Натяки замість прямої комунікації
9. Натяки на психічну неадекватність
Виняток становить пряме запитання на діагностичному інтерв’ю про наявність психічних захворювань.
10. «Я не можу вам допомогти»