Маггі

Просто додай води
Набір “хостинг плюс платформа” зустрічається в природі частіше, ніж ви очікуєте. Якщо вільно трактувати поняття “хостинг”, виявиться, що це практично будь-яке місце в Мережі, що надається нам у користування. Той же LiveJournal, по суті, – хостинг: вам пропонують “проименованное простір” та набір послуг. Безкоштовно, умовно-безкоштовно або за помірну плату можна отримати готовий блог з налаштованим зовнішнім виглядом, місце під файли, можливість постінга з мобільних пристроїв, технологію публікації голосових записів, форвард журналу на ваш домен і багато іншого. З урахуванням можливості зміни зовнішнього вигляду журналу по своєму смаку, створення меню, графічних тем оформлення, колекцій посилань і іншого “Живий журнал” майже перетворюється на нормальний сайт з CMS. Але, тим не менш, це блог-хостинг.
Таких систем в наш час – сотні.
І, будучи представниками живучого класу Веб 2.0, вони успішно витісняють своїх родичів першого покоління – шаблонні сторінки на безкоштовних хостингах. У Росії помітно популярніше інших дві системи: ЖЖ і його клон LiveInternet. Всього ж “Пошук по блогах” в “Яндексі” знаходить 49 блог-сервісів.
Серед них не значаться MySpace і WordPress.com (не плутати з .org), а даремно. На майспейсі” живе безліч музикантів і наших “просунутих” співвітчизників, які тримають ніс за вітром світової моди. За даними на квітень 2007 року на цьому сайті мешкало 2 мільйони музичних колективів і 15 мільйонів блогів. MySpace став місцем, де музикантам стало просто непристойно не тримати сторінку (незалежно від наявності або відсутності у них окремого сайту). Це, мабуть, єдине місце в “дикому” Інтернеті, де “живуть” справжні західні зірки: в інших місцях, як нам говорив ще Бред Фітцпатрік, селебріті безкоштовно не з’являються. Така кількість богеми і співчуваючих не могло залишитися без уваги і наших співвітчизників.
Взагалі, поєднання Веб 2.0-сервісів типу YouTube, Flikr, MySpace та їх клонів дає користувачеві неймовірні мультимедійні можливості, з допомогою яких побудований з будь-якого сміття сайт за лічені секунди наповнюється звуком, відео, пошуком, індексом, тегами і іншим.
Якщо погодитися з тим, що сучасний сайт не працює (і не створюється) поодинці, а будується з мультимедійних цеглинок, то слід виділити окремий клас мультимедіа-хостингів: відео, звукових і фотографічних (а в широкому сенсі – картиночных).
Ці сервіси часто пропонують готові фрагменти коду для інтеграції в інші сайти. YouTube (а за ним всякі RuTube та інші PornoTube), Google Video, MSN Soapbox, MyToons і багато інші ведуть війну на ринку відеоконтенту. Служба Picasa Web Albums (вгадайте, чия), Flikr, Photofile, Fotki.com той же LjPlus і багато інших пропонують місце для фотографій, а також самі генерують превью і HTML для блогів.
Служби зразок Imeem.com роблять те ж саме з музикою.
Щоб закінчити тему встановлених блог-хостингів, повернемося до коханого “Вордпрессу”. Як ми сказали, у цього двигуна є com-хостинг.
Він використовує ту ж бізнес-модель, що і Livejournal: багато базових безкоштовних сервісів. Все, що оголошено безкоштовною, залишається таким назавжди, але з часом з’являються платні бонуси і “апгрейди”, тобто починається “монетизація” сервісу. На wordpress.com працює і популярність його безкоштовного автономного движка, про який багато пишуть і розповідають і на який орють тисячі письменників відкритого коду, чиї кращі і найбільш затребувані ідеї впроваджуються в наступні версії “Вордпресс” (в тому числі комерційного). Таким чином, люди без хостингу, або не бажають возитися з установкою окремого движка, або бажаючі влитися у вже сформовану частина блогосфери, вибирають WordPress.com. У поєднанні з пропозицією докупити відсутні можливості, його цілком можна вважати блог-хостинг, або хостингом з передвстановленою платформою.
Але не всім вистачає надаються доткомом можливостей. Як не крути, на ньому встановлено єдиний для всіх код, який дозволяє лише вести блог і помірно – лише дуже помірно! – його налаштовувати. (В контексті Веб 1.0 це був би хостинг, на який не можна ставити свої скрипти, але можна використати попередньо гостьовою книгою або чатом.) З іншого боку, в рамках обговорюваної задачі ми не повинні ставити автономний “Вордпресс” самі. Тому скористаємося одним з хостингів з уже встановленим “Вордпрессом”, який буде повністю в нашій владі! Таких багато (принаймні на Заході), їх список ви побачите на сторінці wordpress. org/hosting. Подивіться на пропозицію одного з провайдерів: за 7 доларів на місяць ми отримуємо, так, згаданий WP, а крім нього 200 Гбайт (!) місця, безкоштовне доменне ім’я, 2 терабайти трафіку в місяць, гарантію працездатності 99% часу і багато іншого. Sounds good!
Майже на кожному хостингу є панель управління, що дозволяє робити з сайтом різні дії. У ідеалі користувач може додавати домени другого або третього рівня; редагувати записи DNS; керувати базами даних і бэкапами; створювати і регулювати поштові скриньки або розсилки; використовувати webmail; заливати файли на сервер; паролировать каталоги; стежити за логами і статистикою; настроювати конфігурацію Perl, PHP і CGI; запускати завдання за розкладом і т. д. Перерахований набір функцій є майже максимальним: цілком його запропонує не кожен хостер. По суті, він включає набір функцій для управління сервером, а також частина (але лише частина) функціоналу CMS. Одна з кращих реалізацій такої панелі управління – cPanel. До хостингу, обладнаний цією системою, можна ставитися прихильно; проте завжди вимагайте тестову версію: частина функцій cPanel може бути урізана.
Пропонують що-небудь вітчизняні хостери? Все частіше в сітках їх тарифних планів з’являється згадка про тих чи інших встановлених CMS. Приміром, сьогодні активно просувається молода, потужна і дорога вітчизняна розробка “Бітрікс: управління сайтом” (або просто “Бітрікс”). Багатьох він лякає “промисловим” масштабом і ціною. Але подивіться на список його можливостей: підтримка необмеженого числа сайтів і необмеженого ж число доменів будь-якого рівня для одного сайту (тобто розділи сайту можна виносити на субдомени, при цьому не порушується його цілісність); наскрізна авторизація для всіх сайтів; об’єднання користувачів в будь-які групи; система шаблонів; багатомовний інтерфейс; автоматичне оновлення (якого так не вистачає “Вордпрессу”); модульність; многосерверность і т. д. і т. п.
Ключові модулі хостингу це новини, документообіг, веб-аналітика, торговий каталог, інтернет-магазин і робота з валютами, система управління рекламою, поштові механізми (включаючи розсилки, форуми, блоги, переклад, інтеграція з Active Directory, техпідтримка, і, нарешті, пошук по всьому цьому. Додатково пропонується чотири з половиною тисячі готових шаблонів. У чистому вигляді система коштує від 4900 до 249900 рублів залежно від комплектації – дорогувато. У цій ситуації на допомогу приходить – правильно! – хостинг з передвстановленим “Битриксом”. Провайдер легально купує “Бітрікс”, ставить на своєму сервері і налаштовує на багатосайтовість таким чином, щоб одна інсталяція ділилася між декількома клієнтами. Клієнт при цьому отримує хостинг з вже встановленою, налаштованої і оптимізованої CMS-систему – не дуже гнучко (хостинг все ж віртуальний), але вирішена маса проблем і економиться бюджет.
Отже. В якому випадку може зацікавити “маггі”-хостинг?
По-перше, якщо у нього негайно є що сказати, але немає часу і бажання возитися з настройкою. До біса подробиці! Даєш готовий майданчик, і бажано вже з інфраструктурою (користувачами, “френдованием” тощо).
По-друге, коли хочеться бути впевненим в працездатності CMS, але не хочеться переплачувати за неї (на “встановлених” хостингах зазвичай все оптимізовано).
І, по-третє, нарешті, коли для купівлі та самостійного розгортання важких систем немає ні бюджету, ні часу.
Якщо ж жоден з перерахованих випадків вам не належить, то задумайтеся про те, що “маггі”-бульйонний кубик – це всього лише добре продана маркетингова ідея для ледачих! Навчитися варити бульйон під силу майже кожному.
Автор: Дмитро Смирнов
Взято з: