На сьогодні у поняття “архітектура процесора” відсутня одна інтерпретація.

На даний момент для терміна “архітектура процесора” немає вузького трактування.
На думку програмістів, під архітектурою процесора розуміється його здатність виконати зазначений підбір машинних кодів. Майже будь-які сучасні десктопні комп’ютери з сімейства x86, або Intel-сумісних процесорів архітектури IA32 (32-бітні процесори Intel). Її початок було покладено процесором був i80386 від компанії Intel, однак, у наступних поколіннях процесорів вона була розширена і доповнена як самої Intel (введені нові набори команд SSE, SSE2, SSE3, а також MMX), так і сторонніми розробниками (команди 3DNow! і Extended 3DNow!, EMMX від корпорації AMD).
Проте, творці комп’ютерів містять словосполучення “архітектура процесора” (деколи, щоб зовсім не заплутатися, використовують термін “мікроархітектура”) трохи відмінне значення. Як думають вони, архітектура процесора відображає початку внутрішньої організації деяких сімейств процесорів. Наприклад, архітектура процесорів Intel Pentium позначалася як Р5, процесорів Pentium II і Pentium III – Р6, а ще нещодавно популярні Pentium 4 відносили до архітектури NetBurst. Після закриття компанією Intel архітектури Р5 для сторонніх виробників, AMD була змушена створити свою власну архітектуру – К7 для процесорів Athlon і Athlon XP, а також К8 для процесорів Athlon 64.
Ігор Непринец