NASA розвиває технології міжпланетних польотів досліджуючи астероїди
Україна, нарешті, перестане бути «білою вороною» телеком-світу, адже в кінці цього року в нашій країні почнеться впровадження третього покоління зв’язку. На це знадобилося майже десять років, але в інших країнах також були особливості розгортання UMTS. Найбільш вражаючі випадки при переході з 2G 3G читайте нижче.
Україна
Коли говорять про відсутність в Україні «третього покоління зв’язку», тоді найчастіше мають на увазі технологію UMTS (її ще називають WCDMA) у найбільших GSM-операторів. Оскільки 3G в нашій країні існує давно і у вигляді UMTS, і у вигляді CDMA 2000. Проблема в тому, що покриття UMTS забезпечує тільки один невеликий оператор, а гаджети GSM несумісні з мережами CDMA 2000. У інших країн були свої особливості впровадження 3G.
Японія
Країна висхідного сонця стала першою, що отримала комерційну зв’язок на базі UMTS. Тестові дзвінки в 3G там пролунали ще в 1998 році, а абоненти отримали швидкісний мобільний зв’язок в 2001 році.
Наслідки від розвитку UMTS в Японії відчув на собі кожен власник смартфону. Адже в 2003 році найбільший місцевий оператор NTT DoCoMo уклав договір з компанією Symbian – це угода визначила майбутнє 3G-гаджетів у всьому світі. Раніше для них виробники створювали власні закриті прошивки, а після неї почали переходити на відкриті операційні системи. Останні відкрили дорогу до сучасним універсальним смартфонам.
США
Стандарт UMTS часто критикують за його низьку ефективність щодо CDMA 2000, який майже вдвічі швидше. Тому в США 3G почали розгортати на базі останнього: перші дві мобільні мережі з підтримкою широкосмугового інтернету заробили на початку 2000-х років на базі CDMA 2000. Тільки через три роки в країні з’явився оператор, який працював в стандарті UMTS.
Сьогодні в США працює чотири національних оператори, два з яких використовують CDMA 2000, а два – UMTS. Перші з них займають близько 15% ринку, а останні – по 30% ринку. Для прикладу, в Україні в цьому році буде чотири UMTS-оператора, а ще два працюють в CDMA. Частка останніх становить близько 2%.
Європа
Стандарт UMTS розробляли спеціально для Японії і Європи, і тому в останній ліцензії на 3G видавали ще в кінці 90-х років. Першою була Фінляндія, яка просто роздала в 1999 році чотири ліцензії без всяких умов. Для порівняння, українські ліцензії зобов’язують операторів розгорнути мережі в найбільших містах протягом 18 місяців, також вони уплотили в середньому на 2,8 млрд. грн. за ліцензію.
Наступною була Швеція, яка провела так званий «конкурс краси». У ньому учасникам необхідно було просто правильно заповнити папери і формально відповідати всім вимогам влади. Крім цього формату держави Європи також роздавали ліцензії 3G через аукціон.
У кожного з цих підходів були свої недоліки і переваги. Наприклад, ті країни, що проводили аукціони на 3G, отримали високі ціни на зв’язок. А ось «конкурс краси» затримав розвиток швидкісних мереж: у Швеції жодна з компаній-учасників не стримала своїх обіцянок.
Китай
Один з найбільших мобільних ринків у світі – Китай – вирішив йти своїм шляхом, ніж затримав розвиток своїх швидкісних мобільних мереж. Причиною стало бажання заощадити, адже влада не захотіла виплачувати роялті власникам патентів на технології UMTS або CDMA 2000.
Замість цього держава почала розвивати власний стандарт TD-SCDMA, в чому допомагала компанія Siemens AG. Експерти кажуть, що після провалу на європейському ринку вона так хотіла завоювати східний.
Ситуацію змінила Олімпіада 2008 року в Пекіні. Тоді влада почала швидкими темпами збільшувати покриття TD-SCDMA, а також була змушена запустити мережу в форматах UMTS і CDMA 2000. В них працюють три найбільші оператори країни: China Mobile, China Unicom і China Telecom.
Індія
Індія – це ринок, який показує найбільшу швидкість зростання популярності мобільного зв’язку. Відлік ери 3G в цій державі розпочався у 2008 році і мав великі наслідки, адже 40% населення користуються інтернетом через свої телефони. Однак мрія про швидкісний доступ до мережі залишається нездійсненою: до 2014 року проникнення 3G склало лише 7,4%. Експерти відзначають, що 3G в цій країні провалилася, і тепер розмірковують, чи змінить ситуацію перехід на 4G. Адже в інших країнах рівень проникнення UMTS через три роки після запуску становив близько 20%.
Південна Корея
Недоліки UMTS яскраво можна бачити на прикладі Південної Кореї. Як тільки в 2011 році в цій країні запустили 4G, користувачі відразу почали відмовлятися від 3G. І вже через шість кварталів після запуску четвертого покоління воно на 35% випереджав третє покоління.
В кінці
Експерти погоджуються, що зв’язок 3G переоцінили, і це навіть створило «міхур», який вибухнув у 2003 році. Багато операторів вклали тоді мільйони євро інвестицій і опинилися на межі банкрутства. Причиною стало те, що апарати користувачів були не дуже добре пристосовані до пересилання даних, роботи з мультимедіа, інтернетом, а також недоліки UMTS у порівнянні з іншими стандартами. Ситуацію змінила поява сучасних смартфонів і розвиток 4G LTE. Це абсолютно новий формат, який об’єднав переваги UMTS і CDMA 2000.