fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Наукові тенденції: що нас чекає в 2017-го?

2017-ий може принести сенсаційні прориви і події. Зокрема астрономи планують вперше сфотографувати горизонт подій чорної діри, а китайський космічний апарат повинен доставити на Землю перші з часів програми «Аполлон» зразки місячного грунту.
Крім того, свого рішення чекає спір з приводу патенту навколо генетичних ножиць CRISPR. Інтригує також ймовірність, що президент США Дональд Трамп зірве програму захисту кліматичної в США, а це, певно, зробить Китай, задихається від смогу, орієнтиром природозахисних ініціатив.
2016 рік приніс чимало важливих подій в науці і подарував нам чимало несподіванок. І передбачити, що чекає нас у майбутньому, навіть складніше, ніж оцінити торішні кульмінації. Професійний вісник Nature зважився на перші прогнози щодо того, яким буде 2017-й для науковців.
Якщо загальна теорія відносності Ейнштейна правильна, то перше фото чорної діри в серці Чумацького шляху має виглядати приблизно так, як на фотографії праворуч.
У астрономії та астрофізиці надважливим буде квітень 2017-го. Адже тоді планують вперше сфотографувати горизонт подій чорної діри. Для цього в єдиному проекті Event Horizon Telescope об’єднали дев’ять радіотелескопів, розкиданих по всьому світу. Вони націлені на Стрілець А – надмасивну чорну діру в центрі Чумацького шляху.
Проблема: цей гравітаційний гігант, віддалений від нас на 25 тисяч світлових років, а величиною 17 Сонць. Однак завдяки комбінованому розширенню телескопів астрономи сподіваються отримати перші чіткі знімки подій на кордонах чорної діри, тут в останній раз спалахують гази, після чого діра їх поглинає. У 2015 році ще не повний комплект телескопів здійснив перші вимірювання магнітних полів у цьому регіоні.
У той же час знімки повинні перевірити пророкування Ейнштейна, сформульовані в загальній теорії відносності. Згідно з нею дуже сильні вигини простору-часу в чорній дірі створюють темну, круглу тінь, оточене тонким і ясним світловим кільцем. Якщо з’ясується, що тінь зміщена вбік, то це стане відхиленням від Эйнштейновой теорії.
Вже зараз в Сонячній системі відбуваються активні пошуки Дев’ятої планети. Досі захована в поясі Койпера вона проявляла себе лише впливами на віддалені уламки порід. Якщо вона насправді існує, її можуть знайти в цьому році.
Читайте також: Що буде відбуватися в космосі в 2017-м
На нові дані сподіваються планетологи китайської безпілотної місії Чанье-5 (chang’e-5). У 2017-му вона повинна стартувати, попрямувати до супутника Землі, відібрати зразки порід Місяця і з ними повернутися на Землю. Якщо все пройде за планом, то частинки Місяця потраплять на Землю вперше після місій «Аполлон». Щонайменше два кілограми породи (на це розраховують дослідники) зможуть прояснити ще відкриті питання про історію і геологію нашого супутника.
Не дуже несподівано, але 2017-й може принести небажаний криза у сфері кліматичного захисту. Адже новий президент США Дональд Трамп відверто заявив про свої наміри вийти з Паризького кліматичної угоди та робити ставку на викопних видах палива. Якщо це станеться, США стануть одним з найбільших емітентів парникових газів і введуть курс на нестримне потепління.
Однак надію дає прогрес Китаю – країни з найвищими у світі показниками викидів СО2. Адже китайський уряд повідомило, що в прийдешньому році почне втілювати національну програму торгівлі викидами. Досі її тестували в семи пілотних регіонах. Згідно з національним зобов’язанням, взятим на себе самим Китаєм, до 2030-го частка викопного палива у виробленні енергії повинна скоротитися на 20%, інтенсивність ж СО2 в промисловості на 60-65 порівняно з 2005-им.
Влітку 2017-го починаються наукові експерименти з участю Європейського рентгенівського лазера на вільних електронах (European XFEL). Вони, ймовірно, нададуть нові можливості детального зображення молекул і протікання хімічних реакцій. Найпотужніший у світі рентгенівський лазер досягає в мільярди разів вище інтенсивності випромінювання, ніж сучасні джерела, і продукує 27 тисяч рентгенівських спалахів в секунду.
У цьому році, ймовірно, приймуть рішення у спорі щодо патенту на генетичні ножиці CRISPR/Cas9. Каліфорнійський університет з одного боку і Гарвардський університет і Інститут імені Броад (Broad Institute of MIT and Harvard) з іншого сперечаються про те, хто має право на знамениті і перспективні генетичні ножиці. На кону багато грошей: переможець може отримати мільярди доларів США у вигляді ліцензійної винагороди.
Також цікавим є питання, яка доля чекає абонентські плати за доступ до професійних вісників. Дискусія, що розгорілася навколо нелегального сайту, який безкоштовно надає доступ до фахових статей, породила сумніви щодо того, чи доцільно вимагати плату за можливість переглядати наукові статті. 2017-ий міг би знайде відповідь цьому виклику.