Нова анатомічна структура в тілі людини

В тілі людини вчені виявили раніше невідому анатомічну структуру.
Багато того, що раніше вважали шарами щільної сполучної тканини, виявилося зовсім не міцним освітою, це – поєднання окремих, заповнених рідиною компраментов, яких не видно на стандартній біопсії. У майбутньому отримані дані можуть вплинути на багато галузей медицини, повідомляють учені в журналі «Scientific Reports».
Вона обволікає травну систему, легені, сечовивідні шляхи, покриває оболонкою артерії, вени і фасцію між м’язами – щільна сполучна тканина. Принаймні так до недавнього часу вважали. А тепер виявилося, що роками вчені багато залишали без уваги. Адже чимало цих шарів тканини виглядає зовсім не так, як припускали.
Несподіване відкриття скоріше випадково зробив Нейл Тейзе (Neil Theise) з Університетської школи медицини в Нью-Йорку. Вчені власне оглядали хворих на рак пацієнтів за допомогою нового методу ендомікроскопіі. При цьому органи у людському тілі просвічують лазерним світлом, одержуючи свідоцтво про їх структуру.
Так медики намагалися перевірити, чи поширюються пухлини в жовчних протоках їх пацієнтів – і раптом помітили щось незвичайне: ряд пов’язаних один з одним порожнин в тканини. Структура не узгоджувалася ні з чим, що досі відомо про анатомію людини.
Випадковість? Вчені провели дослідження загалом на 12 пацієнтах, щоб детальніше дослідити це явище. І виявили цю вперше помічену структуру не тільки в жовчних протоках, а у всьому тілі у всіх оглянутих осіб – всюди там, де тканина рухається, сильно стискається або пульсує.
Команда вчених повідомила: те, що досі вважали шарами щільної сполучної тканини, складається з окремих, заповнених рідиною компраментов. Ці порожнини вистелені клітинами, які тримаються разом завдяки сітці стабільних колагенів і гнучких протеїнів еластину.
Вже тривалий час відомо, що частина рідини в людському організмі не ховається всередині органів, де-то в проміжках, в интерстицие. З новим відкриттям стає ясно, де саме і в якій формі зберігається рідина. «Ми вважаємо, що ця структура виконує функцію амортизатора і захищає тканину», – сказав Тейзе.
Подальші дослідження показали, що ця тканинна мережа пов’язана з лімфатичною системою – і певною мірою діє як автобан для рідини. В результаті вдалося пояснити, чому рак, що потрапив у ці шари тканини, так часто поширюється далі і швидко дає метастази.
Вчені переконані: структуру потрібно вважати єдиним органом. В майбутньому знання про існування цього органу може вирішальним чином вплинути на розуміння того, як функціонують органи і тканини, а також як виникають хвороби, підкреслили дослідники. «Наше відкриття має потенціал спровокувати драматичний прогрес у медицині, зокрема аналіз інтерстиціальної рідини може стати цінним інструментом діагностики», – констатував Тейзе.
Але як цю анатомічну структуру взагалі можна було так довго не помічати? Цьому є просте пояснення: коли дослідники вивчають тканина, зазвичай вони фіксують її на одному об’єкті. Такої хімічно-фізичний процес робить видимими найменші деталі клітин та інших структур, проте в ньому зникає будь-яка рідина. Сполучна білкова сітка, що раніше мала заповнена речовиною простір, осідає без рідини – і компартиментов зовсім не видно.
«Це призвело до того, що заповнений рідиною тип тканини на біопсії виглядає щільним і міцним», – сказав Тейзе. Тільки можливість дослідити тканини наживо і за допомогою мікроскопів виявила цю помилку, якої припустилися десятиліттями.