Об’єктивний Facebook — мрія про мережі, якої не існує

Безліч людей вже давно зневірилися в об’єктивності та неупередженості ЗМІ. «Хто платить, той замовляє музику» – закон, яким керуються служби новин всього світу, просто в одних випадках чітко зрозуміло, хто є спонсором показу», а в інших замовник залишається «сірим кардиналом».
Бурхливий розвиток інтернету, здавалося б, змістив акценти і все ж надав користувачам можливість отримувати правдиву інформацію. Навіть у тих країнах, які обмежили доступ до інтернету, завдяки VPN сервісів, таких як PureVPN з’явилася можливість отримувати об’єктивну інформацію. А, може, нам так просто здається? Про полеміці щодо безпристрасності соціальної мережі Facebook на прикладі останніх президентських виборів в США – в адаптованому перекладі матеріалу з The Atlantic. Цей приклад дає змогу зрозуміти, що інформація, яку ми отримуємо з стрічки новин, ніколи не є об’єктивною.
Хитрий звір «напівправда»
В кінці вересня Дональд Трамп (Donald Trump) написав у Tweeter, що «Facebook завжди був проти Трампа». Якщо проаналізувати наявну інформацію, представляється, що більшість співробітників компанії Facebook не хотіли б, щоб Дональда Трампа обрали президентом Сполучених Штатів. Адже вони – молоді жителі міст, соціально ліберальні, які проживають у самому лівому з політичної точки зору регіоні Каліфорнії. Трамп не користувався популярністю серед однієї з цих демографічних груп. Марк Цукерберг (Mark Zuckerberg) відповів Трампу на своїй сторінці, присвятивши публікацію роль компанії у виборах:
«Трамп каже, що Facebook проти нього. Ліберали кажуть, що ми допомагали Трампу. Обидві сторони незадоволені ідеями і контентом, які їм не подобаються. Саме так і має виглядати платформа для усіх ідей».
Трамп хоче, щоб Facebook розглядали в якості платформи з традиційним упередженням проти чинного президента США. Цукерберг прагне, щоб його дітище вважали нейтральним. Обидва помиляються.
Початок публікації Цукерберга можна було б запросто включити в політичне керівництво «Конгрес, округ Колумбія»: жорсткий, цілеспрямований прагматик переконаний, що, якщо всі злі, він – на правильному шляху. Але критика Facebook не стосується ідей і контенту, що не подобаються людям, а швидше нових структурних сил, створених Facebook. Процес подання та подання новин та інформації відрізняється від того, що існувало до появи Facebook. Привернути увагу користувачів, тим самим забезпечивши створення стрічки новин, – ось причина існування Facebook і його цінність для рекламодавців. Зараз, коли ця мета була досягнута, Цукерберг хотів би зробити вигляд, що його програмне забезпечення – це «чисте річище», яким можуть протікати річки соціальної та політичної правди.
Ось як Цукерберг описує роль Facebook у виборах: «Свою думку з приводу цих виборів висловили більше людей, ніж коли-небудь раніше. Мали місце мільярди обговорень різних питань, що ніколи б не трапилося в режимі офлайн. Розглядалися абсолютно всі, а не тільки ті моменти, на які звертали увагу ЗМІ. Це були перші вибори в США, під час яких інтернет став основним способом спілкування кандидатів. У кожного кандидата була сторінка Facebook, щоб щодня спілкуватися безпосередньо з десятками мільйонів послідовників».
Завдяки Facebook 2 млн осіб зареєструвалися на голосування, що, як зазначає керівник платформи, «більше, ніж зусилля по залученню виборців кампаній Трампа і Клінтон разом узятих». Майже вибачаючись за те, що поширення дезінформації на платформі перетворило вибори на «шаленство», він продовжує: «дані, які ми маємо, свідчать про те, що наш вплив – від надання людям можливості висловитися до надання кандидатам можливості спілкуватися безпосередньо – відіграли значну роль у цих виборах».
Цукерберг хоче, щоб Facebook сприймали, як платформу, яка вплинула на процес виборів, але не на їх результат. Проте, виникає питання: не могли навіть незначні структурні недоліки Facebook забезпечити більшу підтримку одному кандидату в порівнянні з іншими? Чи можемо ми сказати, що незважаючи на безсумнівно величезний вплив у виборах-2016, платформа підтримувала ідеальне безпристрасність щодо кандидатів?
Стрічка новин Facebook – геніальний продукт, але…
Одним з основних документів академічної галузі науково-технічних досліджень є лекція Мельвина Кранцберга (Melvin Kranzberg) з Технологічного інституту Джорджії, в якій він говорить про шість критичних «законів» технології. Перший з них: «Технології не є ні добрими, ні поганими. Не є вони і нейтральними». Він пояснює: «Взаємодія технології з соціальною екологією така, що технічні розробки часто мають екологічні, соціальні та людські наслідки, що далеко виходять за межі прямих цілей самих технічних засобів і практик. І ті ж технології можуть мати абсолютно різні результати за умови введення в різні контексти або при інших обставинах».
І саме цей закон є каменем спотикання у випадку з Facebook сьогодні. Технологія, яка більш-менш створила чинний статус Facebook як провідного постачальника інформації у світі – стрічка новин (News Feed). Існувала необхідність вирішити постійну проблему: наявність надмірної кількості новин від людей, яких ви знаєте, і організацій, на сторінки яких ви підписані, щоб показувати їх всі. Тому розробники Facebook поставили за мету знайти спосіб оцінювати новини, щоб не показувати їх просто в хронологічному порядку. Це логічно: навіщо показувати користувачеві чотири публікації від Sports Illustrated, перш ніж показати новину від рідного батька?
Тому алгоритм, який відповідає за створення особистої стрічки кожного користувача, аналізує величезну кількість даних про кожному історію і про те, яку роль вона відіграє у соціальній мережі даного користувача. Як технологія, це – один з найбільш успішних продуктів всіх часів. Люди проводять незліченну кількість годин на Facebook саме тому, що в стрічці новин відображено те, про що вони хочуть знати. Дії, що виконуються в рамках всієї платформи, посилають сигнали стрічці новин. Читання, перегляд, публікації, коментарі, розміщення контенту на власній сторінці – сукупність цих дій називається «взаємодією». Публікації, які генерують високий рівень взаємодії (у вашій власній мережі і за її межами), частіше будуть відображатись в вашій стрічці новин.
На створення стрічки новин впливає чимало чинників, скажуть розробники Facebook. Але складність процесу не може приховати важливий факт: мета стрічки новин не має нічого спільного з демократією. Іноді цілі можуть перетинатися. Але вони не є тотожними.
Сила на благо демократії
Публікація Цукерберга закінчується бажанням, щоб Facebook стала «силою на благо демократії». Щоб визнати, що масштабна платформа може робити добро, також необхідно розуміти, що вона може творити зло. Не може бути одного без іншого. Цей гріх упущення характерний для всієї Кремнієвої долини: «Змінити світ», «Впливати». Це – неповні фрази, що передають неповні думки. Якщо Facebook хоче стати силою на благо демократії, варто відповісти на деякі питання. Дійсно максимізація рівня взаємодії, як її розуміє автоматичний аналіз стрічки новин, створює структурні проблеми в інформаційній екосистемі? У більш широкому сенсі, впливають інструменти, які люди використовують для спілкування в Facebook, на те, що вони фактично говорять?
Скажімо, що на гіпотетичних виборах одному кандидату вдалося досягти високого рівня взаємодії. Можливо, цей кандидат мав тенденцію до перебільшень, схильність до екстремальних висловлювань, які викликали суперечності. Можливо, цей кандидат любив політизовані теми або особисто ображав опонентів. Можливо, цей кандидат звертався до спірних моментів, які вже розкололи представників державної влади, для того, щоб отримати велику кількість коментарів, позитивних і негативних. Інший же кандидат на цих гіпотетичних виборах вів себе стриманіше. Зауваження, зроблені кандидатом, насамперед, стосувалися політики, а не політиків. Кандидат намагався заспокоїти пристрасті політичних послідовників. Хто-небудь сумнівається, що рівень взаємодії цього кандидата не буде таким же високим?
Тепер помножте результат на увагу ЗМІ, яку генерують обидва ці кандидати. Помножте результат на кількість людей на Facebook, які розуміють, що публікація картинки «проти Трампа» отримує вищий рівень взаємодії, ніж публікація картинка «Клінтон». Фальшиві новини, які заполонили Facebook, були симптомами більшої проблеми. Реальна проблема лежить в самому серці самого успішного продукту Facebook: можливо, швидке поширення і високий рівень взаємодії не можуть бути підставою для всюдисущої інформаційної служби, яка діє як «сила в інтересах демократії». І якщо це правда, наскільки сильно Facebook бажає змінитися?