fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Огляд і тест-драйв Peugeot 308 (2015)

Новий Peugeot 308 2015 року ідеально вписується в життя мегаполісу: він компактний, досить потужний, різкий і має стильну зовнішність. Хочете купити кращий європейський автомобіль? Поїдьте в салон Peugeot і запитайте новий 308-й — в 2014 році ця модель стала Автомобілем року у Європі.
Новинка укомплектована вже відомим по інших моделях Peugeot-Citroen бензиновим турбомотором 1,6 л на 150 коней і шестиступінчастою АКПП. 308-й “по-українськи” може мати ще один бензиновий двигун того ж об’єму на 115 л. с. і з механікою на п’ять сходинок і дизель 1,6, якому також покладена ручка на п’ять передач.
Зовні 308-ї Peugeot успадковує новий стиль марки, так і побудований на новій платформі. І навіть по силуету відрізняється від попереднього покоління, більше мимохідь на стандартний хетчбек, ніж на помісь з мінівеном.
Максимальна і досить багата комплектація Allure тест-кара мала короткий, але насичений список опцій. Серед них знайшлося місце незвичним для непремиальных хетчбеків типу 308-го “надмірностей”: систему запобігання і екстреного гальмування при небезпечному зближенні з попереду автомобілем, що йде, парк-асистентові, системі моніторингу сліпих зон.
Вищеописане — наслідок стратегії Peugeot, за якою конкурентом 308-го оголошений VW Golf. Француз дійсно став більше схожим на німця. І в цілому радикально змінився.
Всередині від олдового 308-го залишилася хіба що стельова консоль. У новачка лаконічна центральна консоль: повернутий до водія великий монітор мультимедійної системи вгорі (майже 10 дюймів, але частина поверхні зайнята сенсорними кнопками), трохи нижче — шайба регулювання звуку і кілька вдало вписаних в інтер’єр сервісних кнопок. А на рівні колін, у поличці, заховані два барабанчика управління підігрівом передніх сидінь. Всі.
Подібний лаконізм призвів до того, що частиною сервісів треба керувати за допомогою меню мультимедіа. Наприклад, двозонним кліматом. І це не завжди незручно: водій і пасажир, наприклад, не зможуть змінити температуру. У версій простіші, де в центрі не “планшет”, а невеликий екран, подібної проблеми немає параметри клімату там відповідають традиційні шайби і кнопки. Оформлення панелі приладів 308-го, підноситься над кермом, тобто знаходиться в полі зору водія, нагадує псевдокроссовер 2008. Панель симетрична — спідометр навпаки тахометра, з-за чого у останнього незвичний зворотний — проти годинникової — хід стрілки. Сама “бублик”, як і у 2008-го, невеликого радіусу і має злегка овальну форму.
Передні сидіння з механічними регулюваннями (включаючи поперековий підпір) — досить щільні, зручні.
Зовнішні дзеркала — тепер вони розташовані не на дверях, як у колишнього 308-го, а в підставі передніх стійок — не занадто дрібні, але не кращої форми. Ще одне наочне відміну від “старого” — двірники вже не розпашні.
Ще по оглядовості: як не встановлюй сидіння, високому водієві доведеться пригинати голову на світлофорах — видимість вгору зарізана дахом, та ще й центральне дзеркало маячить прямо в центрі. Видимість через нього не дуже — задній отвір вузький.
У тестової машини була довга панорамний дах — багато світла і тепла. І голові високого водія її краю не заважають. Але прикривається це “вікно в небо” тонкої шторкою, слабкою для яскравого сонця.
Ззаду росному пасажиру (за високим водієм) буде тісно і по колінах (добре, що спинка передніх сидінь в середині м’яка), і по висоті. Рятує отвір панорамного скла. В ногах по центру — помітний тунель і трохи виступаючий задник підлокітника: з-за цього сидіти третім посередині буде непросто.
Вилазити ззаду теж важко — треба вивертати ступні. Зате в новому 308-м збережена оригінальна “минивэновская” форма задньої двері, майже прямокутної зверху, з якою не треба сильно пригинати голову при вході-виході.
Багажний відсік не надто великий, з високо розташованим підлогою. Отвір звужений. В підпіллі — інструменти і повноцінна запаска. Спинки заднього дивана складаються роздільно, врівень з підлогою багажника.
Маленький кермо досить чутливий. Здається, що він — гострий, на ділі — 2,9 обороту від упору до упору.
Тест-драйв Peugeot 308 (2015)
Додає драйву потужний турбомотор, добре подхватывающий з низів. Він азартно бурчить, особливо якщо перевести коробку в спортивний режим.
АКПП і в звичайному режимі досить спритна. Але часом переходи по щаблях при розгоні у неї виходять грубими — з поштовхом і затримками. В спортрежіме перемикання стають ще більш “ударними”, але так навіть азартніше.
Коробкою можна керувати вручну — важелем. На приладову панель виводяться підказки переключення.
Як у “спорті”, так і в “драйві” ручний режим коробки не передбачає безумовного утримання передачі.
Підвіска Peugeot 308 щільна, дуже схожа по реакціях (та й по суті своїй) з тієї, що стояла на попередньому поколінні моделі: незалежна спереду, П-подібна балка — ззаду. Машина азартно вписується в повороти і жваво маневрує. Але в різких поворотів з нерівним покриттям зістрибує з траєкторії кормою. І сама балка постукує на нерівностях.
Автомобіль жестковат для типових київських вулиць, часом отримує неприємні удари в колеса. Але останні за своїм типорозміру — 225/45 R17 — і не припускають плавного ходу.
При цьому у 308-го рівне днище, адаптована підвіска, сталева захист картера і пристойний дорожній просвіт. Все це покращує його міську “прохідність”, тобто можливість заїжджати на бордюри і пропускати між коліс стирчать люки.
Міський витрата — прийнятний: від мінімальних 7 л в порожньому вечірньому Києві до 10,5-11 л при “пробочном” трафіку.
Європейці, судячи з отриманого 308-м титулу, згодні, що цей автомобіль може конкурувати з Golf. Для України ситуація виглядає так: за ціною француз привабливіше німця, по асистуючої електроніці та комфорту — на тому ж рівні, а ось за можливостями вибору моторів і коробок, а також по технологічності — поступається.
У будь-якому випадку новий 308-ї Peugeot з самим потужним мотором — правильний міський автомобіль. Він невеликий, жвавий і в міру комфортний — і запаркувати просто, і в потоці можна поганяти. Відмінне поєднання для представників клубу самотніх офісних сердець імені українського капіталізму або метросексуалів, не люблять метро.