fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Пост заради науки, або як соцмережі допоможуть стежити за екосистемами світу

Згідно з даними нового австралійського дослідження, про яке повідомляє ресурс The Next Web, соціальні медиаплатформы, наприклад, Twitter і Instagram, можуть бути багатим джерелом безкоштовної інформації для вчених, завданням яких є контроль стану коралових рифів і інших екологічних ресурсів.
Суспільна наука. Рівень — соцмережу
У всьому світі екосистеми знаходяться під загрозою, тому моніторинг їх стану є надзвичайно важливим. Але наукові спостереження – дуже дорогі, вимагають наявності досвідчених фахівців на місцях, складних інструментів і детального аналізу, часто в спеціалізованих лабораторіях. Ці витрати, а також необхідність поширення інформації серед громадськості та її залучення стали однією з причин розвитку так званої «суспільної науки» – явища, коли члени суспільства, які не є фахівцями галузі, допомагають робити спостереження і збирати дані. Смартфони і мобільний інтернет-з’єднання спростили процес збору наукової інформації. Приклади програм моніторингу навколишнього середовища включають WilddogScan, Marine Debris Tracker, OakMapper і Journey North, які контролюють рух метеликів виду Данаида Монарх.
Логічно припустити, що безліч розміщеної у соціальних мережах інформації можна класифікувати аналогічним чином, використовуючи її як «суспільної науки», якою займаються ті, хто навіть не усвідомлює, що насправді виступає в ролі громадянського вченого. Адже такі соціальні платформи, як Facebook, Twitter, Instagram і Flickr, містять велику кількість інформації. І хоча метою публікацій не офіційне спостереження за станом навколишнього середовища, публікації, наприклад, з Великого бар’єрного рифу, можуть містити корисну інформацію про стан навколишнього середовища на цій ділянці планети.
Хорошим ресурсом для таких досліджень є Twitter, оскільки дані знаходяться у вільному доступі, а короткі повідомлення відносно легко обробляти. Цей ресурс може бути особливо перспективним для популярних місць, які відвідують багато людей. Наприклад, під час одного з досліджень в Австралії було проаналізовано майже 300 тис. твітів, які стосувалися Великого бар’єрного рифу, в період з 1 липня 2016 року до 17 березня 2017 року. Близько 61% цих публікацій мали географічні координати, що дозволяло провести просторовий аналіз. Платформа Twitter є місцем обміну миттєвих думок, відчуттів і ідей. Тому доцільно припустити, що якщо хтось пише твіт про Великий бар’єрний риф Кернса, людина має на увазі сусідню частина рифу, тому можна використати геокоординаты твіту як показник широкій географічній області, до якої відноситься повідомлення. Зображення, які пов’язані з такими публікаціями, допомагають підтвердити це припущення.
Так, під час дослідження було виявлено, по-перше, які аспекти Великого бар’єрного рифу найбільше обговорюються, включаючи таку діяльність, як «дайвінг», такі ознаки, як «пляж», та найпопулярніші види організмів, такі як «корали» і «черепахи». Аналіз твітів також показує, про що не говориться. Наприклад, слово «відбілювач» з’явилося лише в 94 із відібраних повідомлень. Крім того, результати дослідження показують, якими аспектами люди найбільш задоволені, наприклад, плаванням і дайвінгом, а що викликає занепокоєння, як, наприклад, зменшення популяції морських корів (дюгонів, одна з яких зображена на ілюстрації до цього матеріалу – прим. ред.).
Перспективи
Загалом, повідомлення в соціальних мережах більше відображають людський досвід, ніж конкретні аспекти стану навколишнього середовища. Однак якість інформації стосовно певних інцидентів або змін можна вдосконалити, наприклад, з допомогою спеціальної системи хештегів, яка б спонукала людей публікувати конкретні спостереження. Подібні системи попереджень та хештегів для екстремальних подій та надзвичайних ситуацій вже були розроблені і впроваджені пожежною службою провінції Новий Південний Уельс (Австралія).
В твітах також часто містяться фотографії, так само як в постах в Instagram і Flickr, які теж можуть містити корисну інформацію. Система, орієнтована на зображення, особливо в тих випадках, коли фотографії містять інформацію про час і місцезнаходження, допоможе вирішити проблему недостатньої кваліфікації особи, яка публікує зображення, оскільки вчені можуть самостійно аналізувати та інтерпретувати його.
Звичайно, спостереження за великим бар’єрним рифом налаштоване досить добре, але моніторинг соціальних мереж може бути особливо корисним у країнах, де спостереження більш професійного рівня недоступні. Наприклад, популярні туристичні напрямки у Тихому океані або в Південно-Східній Азії можуть використовувати соціальні мережі для створення систем, які одночасно відстежують та враження відвідувачів, і стан навколишнього середовища.
Незважаючи на те, що ця ідея ще остаточно не визначена, технологічні можливості Big Data, машинного навчання і штучного інтелекту майже напевно перетворюють поширений з допомогою соціальних мереж контент на корисне джерело даних для широкого спектру екологічного моніторингу у майбутньому.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *