Про пошук позаземних цивілізацій

Пошук позаземних цивілізацій — не наукова фантастика. Дослідники планет і астробиологи шукають життя в нашій галактиці. Якщо знайдуть, то це стане для людства космічним прозрінням.
Раптом всі вони повернулися: зелені чоловічки, триногі монстри, чорний моноліт і, звичайно, вулканцы. Коли нещодавно гарвардський вчений Абрагам Леб висунув свою тезу про візит прибульців, включилася культурна пам’ять і нам на голову знову спали «Близькі контакти третього ступеня».
Авторитетний вчений проаналізував результати вимірювань параметрів небесного тіла Оумуамуа, яке в минулому році пронеслося крізь нашу Сонячну систему. Об’єкт незвичайної форми прискорився куди більше, ніж можна було очікувати внаслідок сили тяжіння Сонця. На думку Леба, цю загадку можна пояснити тільки тим, що Оумуамуа рухався силою світлового вітрила. Тому небесне тіло, яке прибуло з глибин Всесвіту, було зондом позаземної цивілізації. Своїм провокаційним працею Леб кидає виклик науковому співтовариству: мовляв, нехай спробують запропонувати найкраще пояснення!
Деякі не сумніваються, що чужинці вже давно серед нас або ж їх розсікають у таємних урядових лабораторіях. Однак ні один з епізодів, коли нібито були помічені невідомі літаючі об’єкти, ніколи не отримували хоч якесь підтвердження. Ця тема цікавить письменників і режисерів з тих пір, як в 1898 році Герберт Уеллс у своїй «Війні світів» відправив на Землю марсіан. Вигадані прибульці – то кровожерливі чудовиська, то всесильні втілення батьківського піклування, то загадкові незнайомці. Питання, оскільки ми самі у Всесвіті, — неабияка тренування для фантазії: наскільки різними можуть бути форми життя, розуму й цивілізації?
Не проходить жодного тижня, щоб вчені не відкрили ще одну екзопланету.
Однак пошук іншого життя — це не дивацтво, а серйозна амбіційна наука. Стартовий сигнал був дан в 1961 році. У тому ж році, коли радянський космонавт Юрій Гагарін став першою людиною, облетевшим навколо Землі, американський астроном Френк Дрейк презентував свою жартівливу формулу, за якою можна обчислити ймовірність першого контакту.
Тоді рівняння з багатьма невідомими свідчило насамперед незнання: це були ще абсолютні спекуляції, оскільки ніхто не знав, чи існують за межами Сонячної системи планети. Сьогодні практично не проходить жодного тижня, щоб дослідники планет не повідомляли про відкриття нової екзопланети в галактиці Чумацький Шлях. Зараз підтверджено наявність близько 4 тис. планет, 122 з них кружляють навколо своєї зірки в придатному для життя діапазоні, тобто на тій відстані, на якому може існувати вода в рідкому стані.
Пошук іншого життя має різні грані. Астробіології досліджують, за яких умов воно взагалі може зародитися й існувати. Вчені шукають його сліди на планетах та їх супутниках в Сонячній системі і розмірковують над тим, що, власне, для нього характерно і як можна розпізнати його ознаки.
«Життя — це самосохранная хімічна система, яка має здатність до дарвінівської еволюції» — так з середини 1990-х звучить робоча дефініція НАСА. Переважно вчені одностайні, що така система повинна існувати на основі вуглецевих сполук: з запаморочливо складною біохімією, ДНК, білки та ще багатьом. Однак завжди залишається питання: може, нам не вистачає фантазії, тобто могло б все функціонувати зовсім інакше.
Складність полягає в тому, що досі нам відомий лише один-єдиний приклад життя, а саме земний. Всі організми на Землі походять від одноклітинних, які жили на планеті близько 3,5 млрд років тому. Що тут випадок, а що необхідність – про це ми можемо тільки здогадуватися. Життя проникла у всі куточки нашої планети і адаптувалося до навколишнього середовища, який би екстремальної вона не була. Її знаходять у вічній мерзлоті, у вулканічній лаві, біля гарячих джерел і на морському дні. Земні мікроби, виживають в киплячій воді, кислотах, при надзвичайному опроміненні і навіть в космічному вакуумі.
Характерно, що життя виникло на молодій Землі відносно рано, так що, можливо, планети автоматично продукують живі структури. Щодо того, як це могло статися, є детальні теорії. Уявлення про «первинний бульйон», в якому під впливом блискавок виникли біологічні молекули і перші клітини, вже вважається застарілим. За нової теорії, наприклад, тим, що її запропонував британський біохімік Нік Лейн, життя могла виникнути на дні моря, в пористому камені біля теплих глибинних морських джерел, викликана хімічною реакцією породи, що містить залізо, і воду. У своїй книзі «Іскра життя» він малює сценарій, за яким для виникнення життя потрібні лише вода, вуглекислота і скельна порода — три речовини, широко поширені у Всесвіті.
Тепер у рівняння Дрейка всі величини переважно невідомі. Якщо ми знайдемо життя на якійсь іншій планеті, то це стане для людства космічним прозрінням. З пошуком інопланетян пов’язані квазірелігійні питання, а перший контакт докорінно змінив би розуміння нами себе, все наше мислення.
Найімовірніше, стануть першими прибульцями примітивні одноклітинні, якщо керуватися історією Землі. Багатоклітинні організми, а тим більш розумне життя, виникли на нашій планеті досить пізно, лише через мільярди років. Тому мова може йти про випадок, і невідомо, як часто він повторювався в нашій галактиці.
Той, кого це розчаровує, нехай потішить себе числом — два трильйони. Стільки галактик, за новітніми оцінками, у всій Всесвіту, і кожна з них, як і наш Чумацький Шлях, містить багато мільярдів зірок і планет. Вони надто далекі, щоб найближчим часом ми змогли пошукати цивілізації. Однак залишається достатньо місця для мрій.