Штучний інтелект у вашому смартфоні допоможе визначити депресію

Смартфони, які здатні ідентифікувати наше обличчя і голос, також допоможуть прибрати перешкоди для діагностики і лікування психічних розладів.
Депресивний стан – це суттєва проблема для мільйонів людей, яка часто ускладнюється поганим медичним обслуговуванням і сором’язливістю самого пацієнта, з-за чого він боїться йти до лікаря. Рання діагностика здатна допомогти, але складність в тому, що багато психічних розладів важко визначити. Алгоритми машинного навчання, які дозволяють смартфонам ідентифікувати особу або реагувати на наші голоси, також можуть забезпечити універсальний і недорогий спосіб виявлення ранніх ознак депресії і лікування для тих, кому це необхідно.
У ході дослідження, проведеного командою Стенфордського університету, вчені встановили, що програмне забезпечення для обличчя і мови може досить точно виявляти ознаки депресії.
Дослідники завантажували відео поведінки депресивних і недепресивних людей в модель машинного навчання, яку потім тренували на базі комбінації таких ознак: міміка, тембр голосу і слова розмови. Дані були зібрані з інтерв’ю, де пацієнт говорив з аватаром, яким керував лікар.
Тестування дозволило визначити, чи людина пригнічений більше 80% часу, яке припадало на період спостереження. Дослідженням керував Фей-Фей Чи (Fei-Fei Li), відомий експерт з технологій штучного інтелекту, який нещодавно повернувся в Стенфорд з корпорації Google.
Незважаючи на те, що нова технологія знаходиться поки що на ранній стадії розвитку, дослідники вважають, що коли-небудь вона зможе забезпечити простий спосіб діагностики та допомоги людям.
«У порівнянні з фізичними хворобами психічні розлади виявляти важче, – відзначають дослідники в документі, який був представлений на конференції NeurIPS AI в Монреалі на цьому тижні. – Проблеми з психічним здоров’ям ускладнюються іншими перешкодами, такими як скритність перед суспільством, фінансові витрати і брак доступних варіантів лікування […]. Ця технологія може бути поширена на мобільні телефони по всьому світу і забезпечити недорогий універсальний доступ до охорони психічного здоров’я».
Дослідники застерігають, що ця технологія не замінить клінічне лікування. Вони додають, що дані, які використовуються, не містять ніякої конфіденційної інформації про здоров’я, як, наприклад, ім’я, дата чи місце перебування. Вони також відзначають, що чимало ще треба зробити для того, щоб технологія зрештою не була упередженою до певної раси або статі.
Джастін Бейкер (Justin Baker), клінічний психіатр лікарні McLean в Кембриджі, штат Массачусетс, який вивчає використання технології для лікування психічних захворювань, вражений тим способом, як система аналізує обличчя, голос і мова пацієнта. «Це дійсно дуже круто», – говорить він. Більш того, Бейкер вважає, що штучний інтелект і смартфони можуть істотно вплинути на розвиток охорони здоров’я, якщо ці технології використовувати правильно.
Але Сонтаг Девід (David Sontag), доцент MIT (Массачусетського технологічного інституту), що спеціалізується на машинному навчанні та охороні здоров’я, більш стриманий в оцінці значення даної роботи. Одна з проблем, за його словами, полягає в тому, що перші дані для тренування штучного інтелекту були зібрані під час інтерв’ю з реальним лікарем, хоча він і ховався за аватаром. Тому незрозуміло, чи може діагностика бути повністю автоматизованої в майбутньому. “Напрямок роботи цікаво, але мені поки неясно, як результати будуть використовуватися клінічно”, – говорить він. Тим не менш, нові підходи до виявлення та лікування психічних розладів обіцяють зробити лікування більш доступним, і можливо навіть більш ефективним.
Ще одна дослідницька група в Стенфорді розробила чатбот, який забезпечує просту пізнавальну поведінкову терапію. Дослідники стверджують, що такий підхід виявився ефективним і що багато пацієнтів відповіли, що вони насправді воліють говорити з машиною. Цей пункт підкріплений науковими дослідженнями.