Справа Cambridge Analytica – провісник майбутніх гібридний воєн

«Це я створив інструмент, який вніс хаос у голови людей, інструмент, що його Стів Беннон застосував у своїй психологічній війні», — сказав газеті The Guardian якийсь Крістофер Уайлі.
Ви не чули про нього? Я досі не чув, але завдяки йому ми дізналися, що монстр з безневинною назвою Cambridge Analytica міг мати вирішальний вплив на перемогу Дональда Трампа в США і допомогти британцям покинути Європейський Союз.
Cambridge Analytica не повинна була друкувати плакати, працевлаштовувати штаб фахівців політичного маркетингу, організовувати виборчі мітинги. Вистачило відповідного алгоритму в інтернеті і нашої наївності і схильності виносити своє життя на люди через фейсбук. А також грошей мільярдера Роберта Мерсера і чіткої політичної мети, яку визначив Стів Беннон, керівник ультраконсервативного сервісу Breitbart, вистачило для того, щоб привести Трампа в Білий дім.
Беннона вважають відмінним психологом. А він переконаний, що класичний політичний меседж типу “Голосуй за Трампа, це найкращий кандидат. Він має таку і таку програму” менш ефективний, ніж гра на людських страхах, невпевненості і злості — злості на роботу, на низькі заробітки і насамперед на всі еліти, а також менш ефективна, ніж поширення фейків. А ще краще це все зібрати воєдино — адже під рукою є такий інструмент, як інтернет.
План Маккіавелі він почав реалізовувати від відповідного наукового працівника — а саме доктора Олександра Когана з Кембриджського університету. Потім — від відповідної приманки: Когановского додатки ThisIsYourDigitalLife.
Це безневинна вікторина в рамках наукового експерименту. Особи, які брали в ній участь, отримували за це гроші, але не знали, що додаток записує дані про них [270 тис. осіб] і їх знайомих — загальною кількістю 50 млн осіб. Важливою була також і платформа — Facebook, улюблена соцмережа світу. На завершення залишилося створити алгоритм, який буде підтримувати відповідні настрої серед створеної додатком армії.
Слово “Трамп” зовсім не має там звучати — навіть краще, щоб зовсім не звучало. Американців бомбардували інформацією, що їхні страхи з інтернету у реальному житті може вирішити тільки людина з гаслами “Make Great America Again” (“Зробимо Америку знову великої”) і “Drain the swamp in Washington” (“Осушити болото у Вашингтоні”). Незрозуміло, яку роль у цьому грав сам Facebook чи знав він, що в фейсбуці “тролять”?
Однак ясно, що ми ніде не є такою легкою здобиччю, як в інтернеті. Це загальнодоступний інструмент, який працює без обмежень, а контроль над соцмережею, зокрема фейсбуці — ілюзорний. Інтернет де-факто сам встановлює собі правила гри. Ні в одному іншому місці ми не залишаємо стільки інформації про себе. І ні в одному іншому місці ми не настільки наївні, готові “лайкати” і “поширювати” все те, що нами не перевірено.
Ясно також, що справу Cambridge Analytica — це тільки початок психологічних війн, які нас чекають. Хіба що нам вдасться якось дивним чином приборкати монстра на ім’я інтернет.