Стануть банки загрозою для технологічних компаній-гігантів?

Останнім часом ЗМІ повняться інформацією про те, що банківська система (у всьому світі) перестала задовольняти потреби людей, тому поступово технологічні компанії-гіганти (або кріптовалюти) знищать цінність банківської справи, адже саме вони займаються інноваціями на користь людства і крокують у ногу з часом.
На нинішньому фінансовому заході Money 20/20 Asia, який відбувся в Сінгапурі в березні, Дерек Уайт (Derek White), керівник з питань клієнтських рішень на глобальному рівні банківської групи Banco Bilbao Vizcaya Argentaria (BBVA, один з найбільших багатонаціональних банківських груп Іспанії) виступив з доповіддю, в якому поділився «банківської» точкою зору в дебатах щодо того, хто потрапить у безвихідь у банківському бізнесі в майбутньому: банки і технологічні компанії-гіганти. Докладніше – у адаптованому перекладі статті з Finextra.
За словами вищезгаданого спеціаліста, ідея того, що виключно компанії на зразок Google, Amazon, Facebook і Apple дійсно задовольняють потреби клієнта, тому ці технологічні гіганти скоро поглинуть банки, – дурниця. Ніхто не стверджує, що банківська система – ідеальна. Банкіри усвідомлюють наслідки економічної кризи 2008 року та її впливу на життя людей та працюють над зміною зруйнованої системи.
Утім, важливо пам’ятати деякі факти: сьогодні банківська сфера забезпечує понад 18 млн робочих місць в усьому світі. Якщо екстраполювати цю цифру на середньостатистичний розмір сім’ї, додати більш віддалених членів сім’ї, можна сміливо говорити, що банки підтримують понад 100 млн людей на планеті. Більше того, кожен рік люди довіряють банкам приблизно $52 млрд з метою заощадити на важливі для себе речі, нагромадити заощадження, фінансувати освіту дітей. Банки продовжують займаються тим, чим вони займалися протягом століть – сприяють зростанню суспільства внаслідок кредитування. У 2017 році у всьому світі банки надали понад $66 трильйонів людям, які бажали почати, розвивати або консолідувати бізнес.
Дійсно, технологічні компанії-гіганти ставлять перед банківським сектором виклик, але в цілому конкуренти змагаються за людей, клієнтів, і обидва враховують три важливих фактори: ПВС, довіру і=>Ст.
Потреби, час і стрес
Розглянемо ПВС, тобто потреби, час і стрес. Ці елементи є критичними для розуміння того, як банки і технологічні компанії-гіганти прагнуть допомогти людям.
Чилійський економіст Манфред Макс Неф (Manfred Max Neef) виділяє дев’ять основних потреб людини: любов, свобода, участь, творчість, особистість, дозвілля, захист, добробут і розуміння. Багато з цих потреб до певної міри безпосередньо задовольняються грошима, і повсюдність грошей, природно, відіграє певну роль у інших.
Говорячи про час, прийнято грубо ділити звичайний день людини на три періоду, тривалістю 8 годин кожна: 8 годин на роботу, 8 – на сон, 8 – на організацію власного життя, споживання їжі, дозвілля тощо. За останніми оцінками, приблизно 1,5 години в день витрачається на соціальні мережі, тому на розум приходить твердження провайдера відео-на-вимозі Netflix про те, що його найбільшим конкурентом є сон.
Нарешті, стрес. За результатами дослідження 27 тис. людей з 22 країн, проведеного німецькою компанією GfK, більшість з них вважає гроші найбільшою причиною стресу в своєму житті.
Саме через ці елементи технологічні компанії-гіганти і банки починають зазіхати на традиційні сфери роботи один одного, розмиваючи галузеві межі.
В=>В: від взаємодії до можливостей
Для орієнтованих на майбутнє розвиток банків полягає у використанні цього розмивання галузевих меж в свою користь, концентруючи увагу навколо своїх сильних сторін в області=>Ст.
Технологічні компанії-гіганти хочуть почати пропонувати деякі банківські послуги, оскільки на даний момент технологічна модель є моделлю з високою частотою взаємодії, але великий обсяг даних, який створюється в результаті, має відносно низьку цінність. З іншого боку, банківська справа створює набори даних низької частоти, низького об’єму, але високої цінності. Технологічні компанії-гіганти отримують в середньому 2000 взаємодій на одного клієнта в рік, але переваги публікації на Facebook або пошук газонокосарки в Google має відносно низьку цінність, такі дані особливо не монетизируешь. З іншого боку, банківська справа має значно менше взаємозв’язків з клієнтами, але вони, як правило, вищої цінності, як монетарної, так і емоційною.
Однак, обидва сектора намагаються збільшити обсяг даних, який вони отримують від клієнтів, з метою допомогти клієнтам зробити більше, знати більше, приймати найкращі рішення, а у процесі – отримати власний прибуток.
Коло довіри
Головну різницю між банками і технологічними компаніями-гігантами в цій області визначив генеральний директор BBVA Карлос Торрес Віла (Carlos Torres Vila), позначивши так званий коло довіри: кому клієнти довіряють керувати своїми даними і грошима.
ЗМІ не забувають нагадувати нам, як технологічні компанії-гіганти монетизують наші дані для власної прибутковості, критикують нездатність зберігати ці дані в безпеці і виникнення каналів дезінформації.
Побудувати коло довіри означає заробити право робити з цими даними. Якщо клієнти довіряють банку певні дані про свої витрати, а у відповідь банк економить час, допомагає клієнту задовольнити потреби і зменшує стрес, тоді клієнт буде довіряти банку більше даних, і цикл буде продовжуватися. Чим більше даних довіряють клієнти, тим краще банк може задовольнити їх потреби і зменшити стрес.
Існує ще один критичний елемент. Банки повинні працювати так, щоб клієнти могли використовувати ті цифрові платформи, які вони хочуть використовувати, виходячи з свого досвіду. Технології, які використовують банки, повинні бути інтуїтивними, адаптованими і безпечними.
У боротьбі за клієнта можуть виграти виключно ті банки, які орієнтуються на клієнта і застосовують технологічні розробки, приміром, створюючи мобільні додатки, за допомогою яких клієнти можуть порівняти ціни на нерухомість, контролювати фінансові потоки, планувати подорожі тощо.
Тому, чи можуть банки стати загрозою для технологічних компаній-гігантів? На думку представників прогресивних банків, не тільки можуть, але й повинні. З часів свого виникнення банки безперервно еволюціонували. Опанування технологій – наступний крок цієї банківської еволюції .