Sublustrum – Сни про сновидцах
Безсумнівно, квест з позначкою “зроблено в Росії” – це як мінімум один привід для сумнівів. Але тим не менш, дивлячись на ту захопленість, з якою хлопці з “Phаntomery” розписували своє ще не народжене дитя, міцніла впевненість, що це буде зовсім інша гра…
Так, це зовсім інша гра -“вся справа в підстроюванні до внутрішньої частоті, і вони знали про це, звичайно -ж знали”- це фраза, яка зустрічає нас у вступному ролику. Вона відноситься до якоїсь древньої раси, яка зводила дольмени резонуючі на частоті інфразвуку, якраз на тій самій частоті, яка може перенести свідомість людини в особливий “мерехтливий світ”. Світ складається з образів, намальованих у підсвідомості як на фотоплівці, в якому можна все змінити, який здатний бути одночасно рідним і таким далеким. Sublustrum однозначно гра з дуже багатим внутрішнім світом, зітканим з того, що є, мабуть, у кожному з нас. Цей вузький коридор, кинутий в кутку велосипед, мірне цокання годинника, пахне друкарською фарбою газета, сміх дітей, що доноситься з залитій сонцем вулиці – хіба це не полуистертые образи радянського дитинства, залишилися десь там, далеко на задвірках пам’яті? Ностальгія -це мабуть головне характеризує гру слово. Ностальгія в кожному кадрі, в кожному зітханні народжене в угасающем свідомості людини, переосмысляющего своє життя, що б у наступну секунду, звільнившись, залишити цей світ. І ми вибагливою волі сценариста, спостерігаємо, як свідомість його, все далі відходить від будинку, до якого він був прив’язаний, від його дитячих страхів і речей, про які він завжди мріяв, але яких так ніколи і не зміг отримати. Мабуть, головну роль в процесі занурення в “мерехтливий світ” грає музика. Георгій Бєлоглазов зі своєю “Anthesteria” зробили маленьке диво, деякі композиції в грі хочеться слухати годинами, раз за разом занурюючись в незабутню атмосферу, як за помахом чарівної палички що постає із химерних сплетінь звуків.
Sublustrum містить елементи декількох стилів, з основних мабуть можна виділити стім – панк, з його незмінними паровими котлами, шестерінками і важелями, і индустральная естетика, в сенсі підходу до різним механізмам з вельми художньої сторони. Сама ж стилістична концепція спирається на декадентное протягом початку двадцятого століття, все психоделічні образи, народжені, як водиться, не без втручання “особливого препарату”, варто відносити звичайно туди. Недарма ж дія гри відбувається якраз в 1916 році, в період розквіту культури декадансу в Росії.
Звичайно, якщо відступити від лірики і перейти до справи, то Sublustrum – це все ж квест, а в квестах, як відомо, не останню роль відіграють різноманітні задачки. І навіть тут “Phantomery” є чим здивувати.Гра сповнена різними механізмами, експериментами з часом, простором, є навіть головоломки зі звуками, що саме по собі цікаво. Перше завдання в грі – це запуск капсули для переміщення у “мерехтливий світ”, для цього приміром потрібно правильно налаштувати декілька об’єктів, розташованих в квартирі, спираючись на записи щоденників, розкиданих там же. Ще можна відзначити механізм, що змінює просторове положення кімнати – точніше він робить стіни – полом. Для того щоб “завести” нам доведеться зібрати забавну штуку- “ключ часу” і з її допомогою повернутися в минуле, де ми усунемо причину поломки механізму.Підказки, здебільшого досить прозорі і, що не маловажно, органічно вплетені в загальну концепцію і стилістику гри. Занадто складних пазлів в Sublustrum ви швидше за все не знайдете, адже гра все таки більше поставлена на сюжет і атмосферу, які мають звичай випаровуватися,якщо два дні тупцювати на одному місці, думаючи про те, “як би мені завести цю машинку”. Єдиний момент, який викликав у мене труднощі -це, мабуть, налаштування Еолової Арфи, але зате потім…. Так власне, що я вам кажу, ви просто повинні це побачити і зрозуміти, кожний для себе…
Адже вся справа в підстроюванні до внутрішньої частоті, і “Phantomery” знали про це, звичайно ж знали…….
Джерело: Sublustrum