Технологічні інновації в Китаї мають місце, як і копіювання ідей

Скептики щодо Китаю помиляються: в деяких областях місцеві компанії дійсно інноваційні, пише The Economist.
«Так, іспит китайці здадуть, але уява у них не дуже багате. Їм не вистачає підприємливості. Вони не впроваджують інновацій – тому й крадуть нашу інтелектуальну власність». Ця заява колишнього гендиректора Hewlett-Packard Карлі Фиорини, зроблене до того, як на початку 2015-го вона оголосила, що буде балотуватися на пост президента США. Провокаційні слова Фиорини викликали дискусії глобального масштабу навколо одного з найбільших питань до бізнесу сучасності чи Китай може бути інноваційним?
Скептики тут керуються двома аргументами. Вони підкреслюють: традиційно слабка захист авторського права і повальне копіювання відомих брендів в китайському бізнесі свідчать, що компанії Китаю не здатні створювати щось нове самостійно. У статті, опублікованій в минулому році MIT Sloan Management Review (квартальником, який пише про новинки в дослідженнях і управління бізнесом), сказано, що крадіжки китайцями інтелектуальних розробок обходяться фірмам США в $300 млрд за рік. А ще песимісти заявляють, що строгий підхід китайських властей до стимулювання інновацій насправді фактично гальмує їх.
Протилежну позицію в дискусії підтримують дві нові публікації. У дослідженні «Вплив Китаю на інновації в світі», підготовленому Глобальним інститутом Маккінзі (MGI), аналітичним центром однойменної консалтингової компанії, стверджується, що фірми країни насправді досить перспективні в сенсі інновацій. Уникаючи поширеної помилки, MGI не плутає останніх з винаходами: «Доказом успішної інновації є здатність компаній збільшувати доходи і підвищувати прибуток», а не патентувати численні винаходи, які потім припадають пилом у шухляді, і не випускати інноваційні продукти, які не гарантують окупності. Консультант з управління Едвард Це стверджує у своїй новій книзі «Китайські революціонери» («china’s Disruptors»), що динамічний приватний сектор Піднебесної з’явився саме не всупереч, а завдяки державній політиці щодо інновацій.
Команда Інституту Маккінзі проаналізувала фінансові дані 20 тис. компаній з Китаю та інших країн, щоб виявити, створюють вони вартість для клієнтів і акціонерів. Експерти намагалися зрозуміти, до якої міри це відбувається з допомогою фундаментальних досліджень, залучення великої кількості інженерів для вирішення завдань (що добре вміють робити фірми начебто Huawei, яка виробляє телекомунікаційні технології), вдосконалення виробничих процесів тощо.
Китай витратив багато років і грошей, намагаючись бути «інноваційної губкою», яка вбирає зарубіжні розробки. Та, незважаючи на це, як зазначено у звіті Інституту, він все ще відстає від Заходу в області виробництва ліків, цивільного авіатранспорту і автомобілів, які стали популярними у світі.
Але, на думку команди Інституту Маккінзі, зараз Китай виходить на передові позиції в двох інноваційних напрямках: удосконалення споживчих товарів і бізнес-моделей для їх продажу і здешевленні, прискорення та оптимізації виробничих процесів. Як наслідок, китайські компанії зараз обігнали своїх зарубіжних конкурентів в продажах побутової техніки, програмного забезпечення для інтернету і побутової електроніки. Допомагає їм у цьому величезний внутрішній ринок. Але, крім того, вони дуже швидко реагують на зміни. Тамтешні споживачі швидко перейшли на смартфони, соціальні медіа та електронну торгівлю, а ще вони люблять економію і бренди. Якщо виробник споживчого товару може досягти успіху в Китаї, він буде успішним.
Китайські фірми винаходять нові бізнес-моделі. На Заході інтернет-компанії отримують більшу частину доходів від реклами. Але рекламна індустрія Піднебесної становить лише близько однієї восьмої американської, тому китайським інтернет-фірмам доводиться шукати нові способи монетизації переглядів. 90% своїх доходів компанія Tencent отримує від онлайн-ігор, продажу віртуальних товарів в соціальних платформах і інтернет-торгівлі. Середній дохід від користувача в 2014 році в неї склав $16 – це на 6 більше, ніж в Facebook. Онлайн-відео платформа YY.com дозволяє користувачам купувати електронні «троянди», якими вони можуть «обсипати» кліпи улюблених артистів. За словами представників YY, кращі виконавці отримують частку з доходів і можуть заробляти більше 20 тисяч. юанів ($3200) за місяць, що в сім разів перевищує середню зарплату заводського робітника.
Наостанок аргумент про роль держави. Песимісти стверджують, що китайська бюрократія шкодить інновацій в приватному секторі. Як ні парадоксально, Едвард Це до якоїсь міри з цим не погодився б. Він працював провідним консультантом в Китаї на Boston Consulting Group, а згодом у Booz & Company – це компанії-конкуренти. Його книга детально фіксує своє життя відродження підприємницької економіки країни з попелу попередньої маоїстської політики. І все-таки цей архикапиталист стверджує, що «самі собою компанії не можуть витрачати величезні ресурси, необхідні для стимулювання інноваційних розробок у багатьох життєво важливих областях, та ще й у довгостроковій перспективі».
В Китаї «прокладати шлях має держава», подібно до США, де урядове фінансування вузівської та оборонної науки вивела на арену перших «зірок» Кремнієвої долини начебто HP. Оптимізму експерту додає той факт, що нині Китай щорічно витрачає понад $200 млрд на науково-дослідну та конструкторську роботу в державному і приватному секторі); у перерахуванні на частку ВВП, таким чином, він випереджає ЄС, хоча все ще відстає від Америки.
Едвард Це також наводить факти, які, на його думку, свідчать про зміни нормативної інфраструктури Китаю в сприятливому для інновацій напрямку. Найбільший китайський інтернет-пошуковик Baidu колись мав погану репутацію хостингу піратської музики і відео. Завдяки пильному контролю регулятивних органів та позови від власників авторських прав, компанія стала на законний шлях і перетворилася на великого легітимного дистриб’ютора іноземних телепрограм.
Підготовка грунту
Карлі Фіоріна права в тому, що більшість китайських компаній не вийшли на передній край технологій. Але вважати їх нездатними до інновацій, які створюють вартість, помилково. Згадана Lenovo обігнала HP, ставши світовим лідером у виробництві комп’ютерів: у цьому їй допомогли не тільки зухвалі поглинання західних фірм, але і вражаючі розробки власних продуктів. І Едвард Це прав, коли говорить про роль держави у підготовці грунту для інновацій. Однак у цивільної авіації та автомобілебудуванні китайський уряд диктує і структуру галузі: у першій – через найбільшу державну компанію AVIC, а в другій – через нав’язане партнерство із зарубіжними фірмами. Компанії країни здатні бути інноваційними. Але держава поки не розрізняє, де з користю допомагає, а де контрпродуктивно втручається в бізнес.