В Японії побили робота. Початок нової епохи?

Відомо, що якщо собака вкусила людину, це не сенсація. От якщо людина вкусила собаку! Щось подібне якраз сталося в минулому вересні в Японії. Там чоловік побив робота! Так-так, не дивуйтеся. Було так: якийсь підпилий японець зайшов в магазин корпорації СофтБанк.
Ну, захотілося йому щось купити або подивитися. І по ходу справи йому здалося, що продавець обслуговує його занадто повільно. І ось він, вскипев, зігнав свою злість на привратнике, яким був людиноподібний робот. І як повідомляє поліція, завдав цього роботу такі пошкодження, що тепер той рухається значно повільніше, ніж раніше. І цілком можливо, що у нього пошкоджений внутрішній комп’ютер.
Корпорація СофтБанк, керуючись існуючими японськими законами, зажадала відшкодування шкоди, завданої її власності, і суд задовольнив її вимогу. Але відомий борець за права роботів доктор Венг, нині живе в Пекіні, а раніше співпрацював з японським Інститутом людиноподібних роботів в університеті Васеда, незадоволений рішенням суду. На його думку, японські (та й всі інші) закони бачать у людиноподібних роботів лише мертву «власність», тоді як насправді мова повинна про «третьому стані» існування, чомусь середньому між неживою машиною і живою людиною. У всякому разі, для таких особливих роботів, яким є пошкоджений п’яницею Пеппер і йому подібні.
Що ж такого особливого угледів доктор Угор в постраждалому?
Краще переведемо з спеціального буклету фірми Альдебаран, що створила це новітнє диво робототехніки. «Пеппер, – повідомляє буклет, – це перший людиноподібний робот, призначений для існування серед людей. Він не варить, не миє посуд, не переносить речі. Це соціальний робот, здатний розмовляти з людьми, розпізнавати їх емоції і реагувати на них. Створений для найбільшої японської фірми мобільних телефонів СофтБанк, цей робот вже зараз зустрічає її відвідувачів магазинів і привітно спілкується з ними» (ну, про кінець одного такого спілкування ми вже знаємо). «Якщо відвідувач сміється, Пеппер розуміє, що він у доброму настрої, якщо він спохмурнів, Пеппер розуміє, що відвідувач чимось стурбований. Йому надана здатність розпізнавати основні емоції (радість, подив, гнів, сумніви і сум) та реагувати на них відповідними словами, жестами та вчинками. Наприклад, якщо ви сумні, він постарається розважити вас вашої улюбленої пісенькою».
Перервемо рекламу і повідомимо суворі факти. «Хто такий Пеппер?» -запитує Вікіпедія і сама собі відповідає: «Пеппер – це людиноподібний робот, що володіє здатністю розпізнавати людські емоції. Він був вперше показаний на прес-конференції 5 червня 2014 року, а потім розміщений у магазинах СофтБанк в Японії. З лютого 2015 року він надійшов у вільний продаж (базова ціна 1931 долар). Робот оснащений 4-ма мікрофонами, двома фотокамерами (спереду і ззаду) і 3-ма сенсорами глибини. Його розпізнавання емоцій засновано на здатності аналізувати вирази осіб і тональність мовлення. Фірма Альдебаран сподівається, що незалеж-
незалежні виробники зможуть наити нові функції і шляхи використання цього робота».
І ось такого робота прирівняли до мертвої власності?! – вигукує доктор Угор. І закликає швидше зрозуміти, що ставлення до «Пепперам» має бути, скоріше, чимось на зразок нашого ставлення до улюбленим домашнім тваринам, ніби собак або кішок, і тому закони повинні захищати їх відповідним чином. Нинішні закони про роботів, – каже Угор, – не дають можливості проявити ту (все зростаючу з роками) емпатію, яку люди відчувають по відношенню до людиноподібним роботам і що наочно виявилася в широкому відгук громадськості Японії на інцидент з побиттям Пеппера. Тому потрібна якнайшвидша розробка нових законів, «заснованих на розвиненій системі етичних принципів, що охоплюють специфічну сферу відносин між людьми і людиноподібними, складними і інтелігентними пристроями типу Пеппера». І з метою розробки цієї нової етики доктор Угор вже створив в Пекінському університеті спеціальну групу, що отримала назву «Азіатського Ініціативного Комітету по виробленню законів, що захищають інтереси роботів».
Ось ми і прийшли в світле майбутнє. І мрія Азімова про розробку спеціальних «законів робототехніки», як бачите, має шанс стати реальністю. Щоправда, з точністю до навпаки, але чого тут розмінюватися на дрібниці. У нас тепер багато чого, про що ми колись мріяли, збувається навпаки, так не будемо ж ми битися з-за якихось роботів. Тим більш, що вони все-таки, що не кажи, людиноподібні. Може, вони з часом порадеют і нам…