Візи в США типу H-1B: таємниці Кремнієвої долини

Згідно статистичних даних Департаменту праці США протягом 2016 фінансового року компанія Cisco Systems Inc. подала заявки на отримання близько трьох тисяч віз типу H-1B з метою найму іноземців на добре оплачувані місця у своєму розгалуженому офісі-кампусі, Сан-Хосе, Каліфорнія.
Заявлені позиції: логісти, менеджери, аналітики, дослідники. Середньорічна зарплата – близько $120 000, а сама високооплачувана вакансія «старшого директора з питань корпоративної стратегії» обіцяла принести кандидату $197 000 на рік.
Проте зазначені цифри не ілюструють повну картину того, як Cisco і інші компанії в Кремнієвій долині використовують суперечливу візову програму для поповнення своєї робочої сили. Про реаліях – в адаптованому перекладі дослідження BloombergTechnology.
Н-1В: історія, реформи, реакції
Протягом багатьох років візова програма H-1B була ключовим пріоритетом державної політики у Кремнієвій долині. І джерелом численних суперечок. Щороку американський уряд видає 65 тис тимчасових віз з правом роботи за допомогою довільної лотереї, а ще 20 тис віз призначене для заявників з конкретними спеціалізаціями. Візи діють протягом трьох років і їх можна продовжити. За оцінками Інституту економічної політики в 2013 р. віз H-1B в США працювало близько 460 тис осіб. Американська технологічна індустрія стверджує, що візова програма є важливим способом залучення іноземних працівників з рідкісними технічними навичками, а критики твердять, що візова програма – це спосіб аутсорсингу, завдяки якому компанії знижують свої витрати, виплачуючи низьку заробітну плату переважно індійським працівникам.
Новий Президент США Дональд Трамп (Donald Trump) включив реформу програми H-1B у переліку заходів по обмеженню імміграції. У квітні його адміністрація внесла зміни в програму, приділивши основну увагу скороченню розподілу віз співробітникам, які не займаються висококваліфікованою роботою, і попросила федеральні установи розробити стратегію більш глибокого реформування. Такі зміни викликали занепокоєння в індійській ІТ-індустрії.
«Програма Трампа “Америка понад усе” (America First) і зосередження на ослабленні імміграції, зокрема, на зміну візової політики завдадуть шкоди ІТ-сектору», – заявив у травні Звинувачує Найяр (Vineet Nayyar), віце-президент Tech Mahindra, однією з найбільших компаній в області технічних послуг в Індії.
Офіційна ж позиція Кремнієвої долини щодо запропонованих реформ програми H-1B була в основному сангвиничной. Технологічні групи висловили стриманий оптимізм після адміністративних кроків у квітні, а політологи висловили думку про те, що все, що погано для аутсорсингових компаній, буде корисним для самої Долини. «Якщо індійським фірмам буде складніше заповнити вакансії, тоді компанії, які дійсно наймають висококваліфікованих фахівців, будуть процвітати», – висловився Максим Буржуа (Rod Bourgeois), керівник за дослідженнями компанії DeepDive Equity Research.
Сірі реалії ІТ індустрії
Однак, аналіз публічних даних, проведений Джефрі Роудзом (Geoffrey Rhodes), юрисконсультом однієї з компаній в області ІТ з Колумбії, штат Південна Кароліна, показав, що не все так просто, як здається на перший погляд. Роудз перебирав заявки на отримання візи H-1B, шукаючи контактну інформацію для потенційних клієнтів. З цікавості він почав переглядати документи компаній, які з’являлись у новинах за звільнення своїх американських співробітників. Інформація за кожною окремою заявкою є більш детальної порівняно з загальносистемними даними, які можна отримати з сайту Департаменту праці. Тому Роудз написав програму, яка завантажила тисячі заяв на отримання віз (з повними даними) в свої електронні таблиці. Проаналізувавши їх, Роудз встановив, що американські технічні компанії використовують величезну кількість працівників H-1B, які не є висококваліфікованими: просто роблять вони це не своїми силами, а через фірми-посередники.
Так, три тисячі заяв на отримання віз H-1B, поданих напрямки компанією Cisco, становили лише 40% від фактичної кількості заяв компанії за рік. Інші надали ІТ-фірми, переважно з Індії. Єдиним свідченням того, що компанія Cisco мала якесь відношення до них, були адреси, перераховані, як місце зайнятості, – фрагмент даних, який не входить в агреговану статистику, видану Департаментом праці. Говорячи про використання програми H-1B, самі компанії в Кремнієвій долині не згадують про працівників, які працюють підрядниками, також відомих під загальною назвою «контингентной робочої сили», а це означає, що надана ними інформація не відповідає дійсності.
Звичайно, не кожна заявка на отримання візи стає візою. Однак, в цілому, кількість заявок показує, що і сама Cisco більше залежить від програми H-1B, ніж вона визнає, і що компанія використовує програму не зовсім відкрито. «Як і багато інших великих компаній, Cisco співпрацює з контрактними фірмами для залучення висококваліфікованих працівників на контрактній основі», – сказано в заяві Cisco. – «Хоча ми вважаємо надзвичайно важливим, щоб висококваліфіковані працівники мали можливість приїхати в США для роботи і втілення інновацій, переважна більшість наших співробітників – громадяни і постійні жителі США. В умовах високої конкуренції на ринку компанія Cisco дотримується стратегії справедливої винагороди відповідно до ринкових умов та без урахування імміграційного статусу».
Однак, дані говорять, що фірми-посередники не подають заявки на отримання віз на заповнення посад вищого рівня, компанія робить це самостійно. У процесі подачі заявок на візи H-1B фірми-посередники визначають рівень досвіду роботи, на яку вони наймають, в масштабі від одного до чотирьох. Близько 90% вакансій класифікуються по мінімальному рівню заробітної плати («рутинні завдання, що не вимагають суджень») або другого рівня («помірно складні завдання, які вимагають обмежених суджень»). Середньорічної заробітної плати – $88 500, що складає близько двох третин від середньої заробітної плати за візові заявки для робочих місць, що надаються безпосередньо компаніями.
Під шквалом посиленої уваги виявилася не тільки компанія Cisco. Аналіз документів Департаменту праці США показав, що фірми-посередники подають багато заявок на отримання іноземної візи для роботи в інших великих американських технологічних компаніях. Так у 2015-2016 рр. заявки, подані посередниками, становили половину від всіх документів на отримання візи Н-1B компанії PayPal Holdings Inc., 43% – для корпорації Microsoft, 29% – для EBay Inc., приблизно чверть – для Google і близько 12% – для Facebook Inc. Фірми-посередники співпрацювали з Infosys і Wipro.
На прохання BoombergTechnology прокоментувати ситуацію прес-секретар Facebook заявила, що компанія безпосередньо не контролює вакансії, описані в заявках, але співпрацює лише з авторитетними партнерами. Прес-секретар EBay заявив, що компанія використовує працівників контингентной робочої сили для підвищення гнучкості своїх операцій. Amazon, Apple, Microsoft, Alphabet і PayPal відмовилися від коментарів.
Протягом десятиліть великі IT-компанії покладалися на посередників для виконання завдань на більш низькому рівні, економлячи кошти та вивільняючи більш кваліфікованих співробітників для більш складних операцій. Традиції важко змінити. «Незважаючи на те, що ці робочі місця складають значну частину наявних вакансій на ринку, вони не є дійсно відкритими або прозорими», – коментує Прадіп Чохан (Pradeep Chauhan), колишній менеджер з питань закупівель компанії Microsoft, який сьогодні працює в OnContracting, компанії, що надає інформацію про ринок ІТ.