Документи, що підтверджують права на земельні ділянки, різні залежно від часу придбання ділянок. Якщо вони придбані до 31 січня 1998 р., то права на земельні ділянки засвідчують наступні документи:
– свідоцтво про право на земельні частки, а при його відсутності — виписка з рішень органів місцевого самоврядування;
– державні акти на право власності ; довічного успадкованого володіння; безстрокового (постійного) користування землею;
– свідоцтво про право власності на землю;
– договір про відчуження земельної ділянки, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину.
Всі перераховані документи юридично дійсні, і міняти їх на нові немає необхідності. Перереєструвати право на землю треба лише за вчинення з ним яких-небудь операцій.
Якщо ж земельні ділянки придбані після зазначеного терміну, то треба пройти процедуру державної реєстрації.
Коли всі документи на право володіння земельними ділянками готові, слід звернутися в геодезичну компанію для межування земель. Після визначення меж необхідної території, геодезисти складають межове справу. Його потрібно передати в земельний комітет, а потім в Кадастрову палату для занесення земельної ділянки в Єдиний державний земельний кадастр та присвоєння їй кадастрового номера. В результаті на руках буде кадастровий план ділянки (витяг з державного земельного кадастру) у трьох примірниках.
До речі, угоди продажу землі можна здійснювати в простій письмовій формі (купівля-продаж, дарування) або завіряти у нотаріуса. Для їх проведення ваша земля обов’язково повинна бути поставлена на кадастровий облік.
Після отримання всіх вищезазначених документів для проведення угоди щодо відчуження прав на земельну ділянку необхідно зібрати папери:
– довідку з податкової інспекції про відсутність заборгованості по земельному податку;
– виписку з Єдиного державного реєстру прав про відсутність обмежень та обтяжень (у разі нотаріального посвідчення угоди). Після підписання договору пакет документів на землю здають на реєстрацію в УФРС.