Я хочу розповісти Вам про свою історію з цим прекрасним вірменським иструментом…
Почалося все, як не дивно у Вірменії. Я повинен був приїхати на весілля до своєї двоюрідної сестри в р. Гюмрі, але проїздом встиг погостювати у численних родичів в Єревані (столиці Вірменії). Там троюрідний брат, дізнавшись про мою захопленість музикою, вирішив, що мені потрібно придбати дудук. Ми поїхали в центр міста, щоб вибрати його на вернісажі. Мені сказали ціну хорошого дудука і я зрозумів, що мені не вистачить, але добрий літній чоловік, зробив мені знижку майже в два рази, коли дізнався, що я приїхав з Москви і хочу освоїти свій старовинний народний інструмент. Отже, дудук у мене в руках, я вже запізнююсь додому, а продавець, намагається в поспіху пояснити хоча б основи гри, так як не хоче, щоб його інструмент просто припадав пилом на полиці (мене це зворушило…).
Повернувшись додому, я почав вивчати інструмент, хоча тростина дудука не була такою вже гарною (це я потім зрозумів 🙂 ), у мене відразу вдалося витягти з нього мелодію пісні «моя Вірменія». Звичайно, я грав кострубато, але зате грав :).
У Москві, з незрозумілих для мене причин, я абсолютно закинув дудук. Напевно це було пов’язано з браком часу. В один прекрасний день (зіграли мої Ленинаканские коріння) я почав хвалитися перед однокурсником вірменином, що граю на дудуке, а він взяв та й попросив мене зіграти йому на тижні. Мдаа… Гордість вірменина змусила мене сидіти і цілими днями вчитися грати на дудуке. І ось воно чудо, я навчився грати мелодію «Дле яман». І коли у мене вже більш або менш красиво виходило, я усвідомив, що не можу жити без магічної мелодії дудука.
Ми зустрілися з однокурсником, до речі звуть його Олександр Азізян і він відмінний хлопець! Я зіграв на дудуке прямо в університеті, після того, як закінчила звучати остання нота, всі зааплодували (до того часу зібралося вже багато людей).
Після того дня я майже кожен день граю на дудуке, за словами майстрів, граю вже досить таки не погано. Мені дуже пощастило, що дудук мені відразу попався налаштований. Надалі я поміняв його, але якби інструмент фальшивив, я б вчився теж неправильно і на професійному інструменті не зміг би грати.
дудук
Мій дудук